Зно Українська мова 2020

2.9 Вступ до синтаксису.

Розрізняйте частини мови та члени речення! 

 

Частинами мови є іменник, прикметник, числівник, прислівник, займенник, дієслово, прийменник, сполучник, частка, вигук.

 

Членами речення є підмет, присудок, додаток, обставина, означення.

 

 

Звертайте увагу на функцію членів речення, а не лише на питання, щоб якісно підготуватись до ЗНО та успішно впоратись із завданнями.

 

 

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

 

Підмет — головний член речення, який називає особу, предмет або явище, якому зазвичай приписується якийсь стан чи дія, виражена присудком.

Відповідає на питання хто? що?

(хто? що?Я);

 

 

Присудок — головний член речення, що виражає дію або стан предмета.

Відповідає на питання що робить? що зробить? що з ним робиться? у якому він стані? який він? хто або що він?

(Я  що роблю? люблю)

 

 

Речення складається з головних та другорядних членів речення.

 

ГРАМАТИЧНУ ОСНОВУ РЕЧЕННЯ складають головні члени: 

підмет та присудок (Наступає осінь)

АБО

один головний член речення (підмет або присудок: Осінь. Холодає).

 

Додаток, означення, обставина - це другорядні члени речення.

 

 

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

 

Додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямовано дію.

Відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? (крім місцевого - __ кому? __ чому?).

(Ялюблю кого? що?морозиво)

 

 

Обставина — другорядний член речення, що вказує на спосіб здійснення дії, її якість або інтенсивність, а також місце, час, причину, мету, умову, з якими пов'язана дія чи вияв ознаки.

Відповідає на питання як? яким чином? де? (М.в.: __ кому? __ чому?) звідки? куди? коли? відколи? доки? як довго? з якою метою? чому? якою мірою? та подібні.

(Ялюблюморозиво коли? взимку)

 

 

Означення — другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета.

Відповідає на питання чий? який? котрий? та похідні від них.

(Ялюблюяке? шоколадне морозиво взимку)

 

 

Не є членами речення (не виконують синтаксичної ролі):

- вигуки (спасибі, будьте здорові, на добраніч, до побачення, привіт, ой, ох, ах);

- звертання (Петре! Іване! Друже! тощо);

- вставні конструкції - слова, словосполучення, речення (мабуть, як на біду, по-моєму тощо).

 

 

Звертання— це слово або група слів, що називають особу або предмет, до якого звертається мовець. 

Звертання можуть займати будь-яке місце у реченні та складатися з одного чи більше слів:

 

Слово,  чому ти не твердая криця? (Леся Українка);

 

Не журися, славна Україно,  ми твої сини (С. Чарнецький, Г. Трух);

 

 

Вставні конструкції(слова, словосполучення, речення) - це такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки:

 

Мабуть,  друже,  ми загубились..;

 

Тоді, як на зло,  почався дощ;

 

На мою думку,  немає на світі нічого прекраснішого, за кохання;

 

Таким чином,  два плюс два – чотири;

 

Зверніть увагу,  ми попереджали вас.

 

 

Зверніть увагу! Службові частини мови (прийменник, сполучник, частка) виступають як складові інших членів речення, але самостійно синтаксичну роль не виконують (тобто не можуть виступати у ролі підмета, присудка, додатка, обставини чи означення).

 

 

Як вже, мабуть, зрозуміло — члени речення виражаються самостійними частинами мови: іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками, дієсловами, прислівниками.

 

Розгляньте приклади:

Рідна мати моя, ти ночей не доспала (А.Малишко):

(Рідна прикметникмати іменникмоя займенникзвертання (не є членом речення),   типідмет виражений займенникомночей додаток виражений іменником не часткадоспала присудок виражений дієсловом;

 

Ще не вмерли України ні слава, ні воля (П.Чубинський):

Ще часткане часткавмерли присудок виражений дієсловом України додаток виражений іменником (нічасткаславаіменник, нічасткаволяіменникпідмет виражений іменниками;




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше