Частинами мови є іменник, прикметник, числівник, прислівник, займенник, дієслово, прийменник, сполучник, частка, вигук.
Членами речення є підмет, присудок, додаток, обставина, означення.
Звертайте увагу на функцію членів речення, а не лише на питання, щоб якісно підготуватись до ЗНО та успішно впоратись із завданнями.
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Підмет — головний член речення, який називає особу, предмет або явище, якому зазвичай приписується якийсь стан чи дія, виражена присудком.
Відповідає на питання хто? що?
(хто? що?Я);
Присудок — головний член речення, що виражає дію або стан предмета.
Відповідає на питання що робить? що зробить? що з ним робиться? у якому він стані? який він? хто або що він?
(Я що роблю? люблю)
Речення складається з головних та другорядних членів речення.
ГРАМАТИЧНУ ОСНОВУ РЕЧЕННЯ складають головні члени:
підмет та присудок (Наступає осінь)
АБО
один головний член речення (підмет або присудок: Осінь. Холодає).
Додаток, означення, обставина - це другорядні члени речення.
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямовано дію.
Відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? (крім місцевого - __ кому? __ чому?).
(Ялюблю кого? що?морозиво)
Обставина — другорядний член речення, що вказує на спосіб здійснення дії, її якість або інтенсивність, а також місце, час, причину, мету, умову, з якими пов'язана дія чи вияв ознаки.
Відповідає на питання як? яким чином? де? (М.в.: __ кому? __ чому?) звідки? куди? коли? відколи? доки? як довго? з якою метою? чому? якою мірою? та подібні.
(Ялюблюморозиво коли? взимку)
Означення — другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета.
Відповідає на питання чий? який? котрий? та похідні від них.
(Ялюблюяке? шоколадне морозиво взимку)
Не є членами речення (не виконують синтаксичної ролі):
- вигуки (спасибі, будьте здорові, на добраніч, до побачення, привіт, ой, ох, ах);
- звертання (Петре! Іване! Друже! тощо);
- вставні конструкції - слова, словосполучення, речення (мабуть, як на біду, по-моєму тощо).
Звертання— це слово або група слів, що називають особу або предмет, до якого звертається мовець.
Звертання можуть займати будь-яке місце у реченні та складатися з одного чи більше слів:
Слово, чому ти не твердая криця? (Леся Українка);
Не журися, славна Україно, ми твої сини (С. Чарнецький, Г. Трух);
Вставні конструкції(слова, словосполучення, речення) - це такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки:
Мабуть, друже, ми загубились..;
Тоді, як на зло, почався дощ;
На мою думку, немає на світі нічого прекраснішого, за кохання;
Таким чином, два плюс два – чотири;
Зверніть увагу, ми попереджали вас.
Зверніть увагу! Службові частини мови (прийменник, сполучник, частка) виступають як складові інших членів речення, але самостійно синтаксичну роль не виконують (тобто не можуть виступати у ролі підмета, присудка, додатка, обставини чи означення).
Як вже, мабуть, зрозуміло — члени речення виражаються самостійними частинами мови: іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками, дієсловами, прислівниками.
Розгляньте приклади:
Рідна мати моя, ти ночей не доспала (А.Малишко):
(Рідна прикметникмати іменникмоя займенник) звертання (не є членом речення), типідмет виражений займенникомночей додаток виражений іменникомне часткадоспала присудок виражений дієсловом;
Ще не вмерли України ні слава, ні воля (П.Чубинський):
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.