37. Альтернативний кінець

     Він був невимовно гарний. Тепер його блакитні очі сяяли теплом і в ньому важко було впізнати колишнього неприступного Арчибальда. Він височів над нею на цілу голову. І був у синьому джинсовому костюмі! Ось іронія долі!

     Дівчина від шоку не могла й слова сказати.

     - Я все розумію. Серйозність моменту, міжпланетні складності, труднощі попереду… І те, що ти ще така маленька… Але мені в момент прощання здалося, що ти вже не… хотіла… повертатися…

     - Не здалося. Я не хотіла розлучатися з тобою, - випалила Саша, почервоніла і прикусила язика.

    До чого приведе ця розмова? Одне те, що він зараз стояв поряд – уже було щастям!

    - Я все розумію…. ні, не так! Я – доросла людина… Ні! Коротше, просто скажи, хай це буде дурістю!

   - Кажи вже!

   - Я потрібен тобі чи ні?

   -  Звичайно ж, потрібний! - захоплено закричала дівчина, повиснувши в нього на шиї і все ще не вірячи у почуте.

   - Сашо! - сплеснула руками одна зі стареньких, що сиділи біля під'їзду. - І ти туди ж! Вертихвістка!

   - Ось молодь! - підхопила решта.

   - Ідемо! А то вони тебе заклюють, - засміявся Арчі.

   - Куди?

   - До твоїх батьків, звісно. Не можу ж я умикнути їхню дочку просто так? Нам треба врегулювати багато питань.

    Саша скептично посміхнулася. Арчи не розуміє, що її батьки нікуди не відпустять її.

   Але у Арчибальда був просто дар переконання. Він зміг запевнити тата і маму в тому, що їх дочка здобуде найкращу освіту у спеціалізованій Академії. І запевнив їх, що за два роки приїде просити її руки. Коротше, привабливий гламець убив їх наповал, не відкриваючи поки що повністю всієї правди про своє походження. Вразив чарівністю, манерами та зовнішнім виглядом. Батьки були просто зачаровані ним.

   І наступного дня, зібравши невелику валізку особистих речей, Сашуня попрощалася з батьками та сіла в машину до Арчи.

    - Ми їдемо до Артура?

    - Ні. Ця епопея вже скінчилася. Тому я зміг встигнути навідатись до тебе до наступної місії.

    - Шкода.

     Отже, Артура за цей час уже не було в живих.

    - Я говорив правду твоїм батькам. Спочатку ти навчатимешся для нашого загону. А потім ми разом підкорюватимемо різні епохи та цивілізації. Тобі це цікаво?

   - Мені все цікаво, якщо ти будеш поруч зі мною, – прошепотіла щаслива Саша.

   - Для цього я і прибув за тобою, малючко, - міцно притисся лицем до її щоки лицар гламців.

                                                                            Кінець

2024 р.