Розділ 34. Тріумф

     Вистава пройшла на «ура»! Ні артисти, ні Оля не підозрювали, як гладко все вийде! Працівників театру вітали усі – і батьки, і засновники студії та представник Міністерства культури. Це був повний успіх – успіх у квадраті, бо колектив молодіжного театру впорався самотужки без головного режисера. Оскільки Бородіна так і не з'явилася, то почесну грамоту від Міністерства вручили Ользі Комовій як представнику театрального колективу.

     - Я тебе запросила б випити шампанське, та тобі ще не можна! – раділа після вистави Олечка.

     - Подумаєш! Та я вже пила вино! - промовилася Саша.

     Батьки насторожено глянули на неї.

     - Коли це було? - запитав тато.

     - В іншій реальності, тату. У шостому столітті, у короля Артура, - відповіла дочка, вирішивши, що в даному випадку правда виглядатиме найкраще.

     - Ти ж моя актрисо! – шанобливо промовив батько.

   Дівчата попрощалися, давши взаємну обіцянку одна одній не пропадати, і Любінські вирушили додому.

     - Чуєш, матір, а в нашої доньки – справді, є талант, - задоволено мовив батько.

    - Я ж тобі казала!

    - Я думав, це все - дитячі вигадки. А вона так натурально грала, я ніби там побував. Хвилювався по-справжньому.

    - Ось бачиш, тату, яка чарівна сила мистецтва!

  - Тепер бачу. Коли я побачив це наживо, а не по телевізору, ти мене переконала. Ходи по цих ... кастингах або як там їх називають ...

   - Дякую, тату! – цмокнула батька та маму щаслива Саша.

   - Чим зараз займешся?

   - Підготуюся до завтрашнього дня. Завтра нам вручатимуть дипломи. Хочу виглядати гарною.

   - Ти й так у мене найкрасивіша! – запевнив її батько.

   - Ходімо, я тобі щось покажу, - з таємничим виглядом поманила її мама.

   Вона дістала зі своєї шафи якусь фантастично-красиву синьо-фіолетову сукню з драпіруванням, трохи схожу на ту, в якій вона була в Камелоті.

    - Звідки це?

    - Ми з татом купили тобі його у подарунок. Приміряй.

   Дочка в німому благоговінні торкнулася сукні. Що б сказав Арчибальд, якби побачив її в такій розкоші? Втім, на різних планетах у різних світах він, напевно, бачив і не таке! Як шкода, що …

    Зусиллям волі вона змусила свої думки рухатись в іншому напрямку. Ну, що ж вбиватись, якщо нічого не можна зробити?!

    Наступного дня на них чекало урочисте, але закономірне, вручення дипломів про закінчення курсів студії кіно- та телемистецтва. А по обіді їй зателефонувала Олечка і тріумфуючим тоном повідомила, що керівництво переглянуло відзнятий матеріал, і заявило, що хоче зняти телевізійну версію вистави з ними всіма.

    - Це – тріумф!

    - А що Бородіна?

    - Не знаю. Досі не з'явилася. Тож завтра до години приходь у театр. Зніматимуть фрагментами.

    Сашко зраділо влетіла до кімнати батьків.

    - Ура! Нас зніматимуть! - захопила вона маму в обійми та почала плескати в долоні.

    - Ну, ось, справдилося те, про що ти мріяла.

    - Так, мамо! Але ти поки що нікому не кажи. Раптом не вийде?

    - Не хвилюйся. Все у вас вийде. Я це відчуваю, - підбадьорила її матір.

    І справді, лише за кілька днів спектакль було знято з кількох дублів.

   - Дітки, дякую. Завдяки вам, у ваших однолітків з'явилося якісне телевізійне кіно. Не залежить від нас, коли воно вийде на екрани, але ми вам повідомимо, – пообіцяв режисер.

     І вже в самому кінці, він додав навздогін акторам:

   - Я попрошу залишитися лише на кілька хвилин таких дівчат та хлопців: Любінську Сашу, Женю Гриднєва та Міріам Аганезову.

    Підлітки повернулися.

    - З вами двома хоче поговорити кастинг-менеджер Нового каналу. А з тобою, Сашо, хочу поговорити я. На кіностудії починає зніматися історично-фантастичний проект про давніх слов'ян. І ти підходиш, якщо в тебе в планах немає інших пріоритетів. Тебе ми вже бачили. З тобою все добре. Очі в тебе світлі.

    А ось волосся тобі доведеться ще трохи освітлити… Ти хотіла б взяти участь у зйомці серіалу?

   - Звичайно, - відразу відповіла Саша, миттю переварюючи інформацію про колір очей та волосся. – Тільки як бути зі школою?

    - Поки що, влітку зйомки будуть щодня. Ти в якому класі?

    - До десятого перейшла.

    - Поки що плануємо у вихідні знімати школярів.

    - Чудово! - зраділа Саша.

    Оце буде новина для мами з татом!

    Вона почала обдзвонювати батьків і Олю.

   - Бачиш, як усе добре? Пішла б раніше з театру – тебе б не помітили, і не запросили б! Завжди все потрібно доробляти до кінця! - повчально сказала її молода наставниця.