Зникнення в театрі

Розділ 27. Теперішнє та майбутнє

     Арчибальд і Мірддін знали це, і внутрішньо підтримували  б таке рішення. Але вони вважали, що Артур ще не дозрів для такого походу.

     - А леді каже правильну думку! - несподівано погодився з нею король.

   - Ми відбили атаку в Камелоті, але по всьому Логресу – ні. Треба готуватись у похід! - проголосив король бриттів.

     Мірддін невдоволено скривився. Він продовжував вважати, що Артур не готовий до такого.

     - Ваша величносте, давайте поговоримо про це пізніше.

   Радник захопив короля. А деякі воїни залишилися підбирати з поля бою поранених та покинуту зброю.

      - Ходімо? - запропонував Арчибальд, простягаючи їй руку.

      - Стривай. Я хочу все розглянути, – сказала Саша, оглядаючи поле битви.

    Їй стало нестерпно гидко перебувати в пропотілому і забрудненому одязі, і вона почала скидати з себе куртку та сорочку. Пішов дощ. Холодні струмені води цього разу приємно охолоджували тіло, змиваючи бруд з її волосся, обличчя та шиї. Майка наскрізь промокла. Але Олександра не звертала на це уваги. Вона була прикута до поля лайки.

   Перед нею поширювалися сіро-коричневі болотисті пагорби, вкриті трупами мерзенних тварюків. Багато хто з них досягав кількох метрів завдовжки. То був натуральний жах. Такими, напевно, уявляють фантастичних монстрів любителі фентезі.

    Потоки води утворювали стихійні грязьові канали, що іноді зливаються в загальні протоки, і на очах перетворюються на стрімкі річки. Як погано було жити за таких умов, без благ цивілізації! Ні, якби вона спочатку народилася в цьому часі, то для неї, напевно, ця ситуація була б нормальною. Можливо, що до свого віку вона була б навіть поважною матроною сімейства.

     А як, цікаво, сприймати таку обстановку Арчибальду, котрий жив у ще більш розвинених умовах?

   Вона озирнулася. Її улюбленець стояв неподалік, опустивши голову, і терпляче чекав, поки вона повернеться. Зараз він просто захоплювався цією юною мимовільною мандрівницею. Вона виявилася такою тямущою, швидкою у прийнятті правильних рішень, із чудовою інтуїцією! З неї вийшов би відмінний член їхньої команди! Щоправда, гламці традиційно намагалися не приймати до загонів дівчат, вважаючи, що витонченим натурам не слід воювати і ризикувати.

    А може, він бачив її не членом команди? Та ні, він же дорослий чоловік, майже вдвічи старший за неї! Маячня! Він просто давно не відпочивав... У його свідомості зараз металися протилежні думки. Йому треба було терміново витягати Олександру звідси. І йому так хотілося не розлучатися з нею, а навпаки, хотілося все більше дізнаватися про неї, таку яскраву особистість, хоча й із досить примітивного світу, хоч і досить юну. Але, поки що він не знав, яким чином можна поєднати воєдино ці протилежні амплітуди.

                    C:\Users\ELENA-ПК\Desktop\Исчезновение в театре\woman-2138534_960_720 (1).jpg

     Здригнувшись від холоду, Саша повернулася і повільно пішла назустріч лицарю своєї нездійсненної мрії.

   Вже ввечері, відіспавшись і відігрівшись, вона почала розпитувати Арчибальда і Мірддіна про майбутнє цього королівства.

    - А що буде далі з Логресом, Артуром? Я маю на увазі, коли ви залишите його? Ви ж знаєте майбутнє наперед, так?

     Арчибальд знав про плани свого керівництва на короля, але Саша була іншопланетянкою, тому їй не можна було розповідати про всі секрети Глама, і він озвучив їй лише найголовніше.

    - Ми переглядали майбутнє. Втім, ти з історії маєш знати хоч частину цих подій. Король переможе всіх драконів. У 537 році вб'є свого повсталого бастарда Мордреда, але буде й смертельно поранений ним самим. На човні його спустять вниз річкою, де її приб'є до острова Авалон... А там його зустрінуть три дивні чорні королеви, які вилікують його рани і заберуть його до своєї країни.

     - То це будуть ваші іншопланетянки? - здогадалася дівчина.

     Арчибальд, не підтверджуючи її припущення, продовжив:

    - Вся цілісність бриттів, мабуть, трималася на чіпкості та харизмі Артура. Після його відходу, бритти розпадуться, будуть переможені саксами. А в сьомому столітті втратять острів. 

Незабаром утворюється нова спільність – англосакси. Ось такі сумні події…

Дуже дякую Вам, дорогі читачі, за першу тисячу прочитань! Не соромтесь і далі ставити зірочки та вподобайки, та підписуватись на авторку! ))) Попереду - найцікавіше!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше