Розділ 6. Реаліті - шоу

     Вона вже майже підійшла до великої внутрішньої брами, коли почула за собою тупіт і обернулася. До неї, грюкаючи важкими черевиками, біг якийсь важкий дядько, одягнений краще за інших перехожих і одягнений у кольчугу. А за ним ледве встигали три стражники.

     - Стій, яка ти королева? - розібрала вона їх швидкий крик.

     - Ти – не Гвіневера!

     - Звісно, я – Олександра! – гордо відповіла Сашко і випростала по-королівськи спину.

   Ім'я Гвіневера здалося їй знайомим, і вона постаралася згадати, у зв'язку з чим воно спадає їй на думку. 

    Але в цей момент, стражники грубо схопили її, не дотримуючись жодної поваги, і не дивлячись на її відчайдушне, зовсім не королівське брикання, потягли кудись вузьким і низьким боковим проходом. Сашуня спочатку намагалася кричати, але згодом зрозуміла, що її тут ніхто не почує. Жодних дверей дорогою вона не помітила, тому вирішила поберегти сили. Нарешті її вштовхнули в якесь невелике приміщення і зі скреготом зачинили важкі двері.

    Саша озирнулася. У приміщенні вона була сама. І, дякувати Богові, інакше б вона зараз закотила істерику можливому сусідові. Кімнатка була невеликою і схожою на склеп. Вгорі в стіні було прорубане невелике віконце, звідки проникало відповідно невелика кількість світла. Було прохолодно та сирувато.   У кутку знаходився оберемок сіна і грубе ложе, так само вкрите сіном. Ні столу, ні стільців не було.

     "Відмінні декорації для реаліті-шоу", - констатувала Саша. Цікаво, де тут встановлені камери?

     Вона покрутила головою, але не помітила нічого, щоб могло вказувати на зйомку прихованою камерою. Мабуть, все-таки, професіоналізм  у кіношників зріс останнім часом.

    А що вони хочуть саме від неї? Подивитись, якою буде її реакція? Це тепер така мода на справжні емоції?

    Тут вона згадала про свій смартфон, дістала його, сподіваючись, що тут ловить сигнал. Але… на її розчарування, значок показував відсутність сигналу. Ну ось, смартик, ти виявився абсолютно марним у самому центрі міста! Тоді який був у тобі сенс? Саме зараз, коли ти міг допомогти мамі знайти мене, ти виявився абсолютно марним! Втім, Саша розуміла, що у цьому винен не сам смартфон, а зона покриття. Як таке може бути у центрі міста? Розуму просто незбагненно! Вона, навіть, повідомити батьків не зможе, де вона знаходиться. Незабаром мати приїде за нею, як і обіцяла. І дізнається, що донька зникла. Лаятиме її, переживатиме…

    Олександра чомусь дуже втомилася, тому не опираючись більше незрозумілій авантюрі, лягла на ліжко, щільніше загорнулася в хутро і миттєво заснула.

   Уві сні вона зрозуміла, що насправді потрапила в середньовічний світ і гаряче доводила тупим стражникам, що прийшла до них з неба, як королева... Ті не хотіли вірити... Вона вимагала покликати начальника. Далі пішла будь-яка маячня з картинками минулого і сьогодення, що стрімко змінювались... Коротше кажучи, уві сні вона втомилася навіть більше, ніж на репетиції!

   У цей час стражники, які схопили Сашу, доповіли своєму начальнику Ульфіну про те, що їм вдалося затримати самозванку, яка загрожує царській короні.

   - Стратити самозванку! – розпорядився той.

  Один із стражників, щоправда, заїкнувся про те, що самозванка дивно виглядає. Але, Ульфін був непохитний.