Розширена версія. Розділ 1. Закулісся: булінг

Талановита старшокласниця Саша несподівано потрапляє до світу короля Артура, там їй доведеться воювати з іншопланетними створіннями, зустріти своє кохання… та чи вдасться їй повернутись та здійснити свою мету?..

     Саньку душили сльози. Вона з гіркотою згадувала той день, коли прочитала в інтернеті оголошення про набір у юнацьку студію кіно- та телевізійної творчості. Якою ж наївною вона була!

     Ні, звичайно, на попередніх майстер-класах та навчальних модулях було дуже цікаво. І саме на цих заняттях їх навчали найкориснішому – як подати себе на різних кастингах. Але, якби вона знала заздалегідь, що в рамках навчання буде модуль з театрального мистецтва, то… Чи пішла б вона тоді вчитися в цю студію чи не пішла? Все-таки, мабуть, пішла б. Зараз вона розуміла різницю між зйомками у художньому фільмі та телевізійному.

     Вчора вона побачила в інтернеті ролик, у якому рекламувалися досягнення молодих учасників студії. На екрані промайнув її милий сценічний образ співачки. Саша так зраділа! Можливо, її помітять та запросять зніматися у фільм чи навіть серіал?

     Але, щойно вона згадала про те, що сьогодні їй треба знову йти до театру, вона дійшла остаточного висновку, що саме театр був не для неї. І відчула, що день безнадійно зіпсований із самого ранку. Ні, особисто їй дуже подобалися театральні вистави, але самій брати в них участь вже зовсім не хотілося.

   На другий день занять Саша була впевнена, що чудово знає свою роль, квапливо записану напередодні до загального зошита, під диктовку постановниці. Але вона була глибоко розчарована, коли на кожну її репліку і кожне слово вона чула у свою адресу нищівну критику.

     Головна режисерка - Ганна Борисівна Бородіна на прикладі помилок Саньки пояснила один раз для всіх, що в театрі існують зовсім інші правила. По-перше, треба вимовляти репліки дуже голосно – практично кричати, щоб їх було чути в останньому ряду. По-друге, треба було перебільшено жестикулювати, майже з аналогічної причини, що зовсім не в'язалося з колишніми навичками Олександри з кастингів у кіно. По-третє, у театрі наносився не грим, а “бойове забарвлення індіанців”, знову ж таки для того, щоб глядач зміг здалеку розглянути таку “красу”. 

     Тонка натура Олександри не могла винести всіх цих перебільшень. І вже на першій же репетиції у неї склалося враження, що треба негайно припинити цей знущання з себе і піти з театрального циклу. Але, виявилося, що отримати сертифікат учасника навчання можна було лише відучившись у всіх передбачених програмах. До того ж, мама Саші вмовляла її залишитися у виставі, адже будь-який досвід міг згодом стати в нагоді в житті. Тому, зібравши всю свою волю до кулака, Сашуня залишилася на репетиції, але зі сльозами на очах.

     Вона взагалі дивувалася, наскільки брутальною за вдачею виявилася режисерка-постановниця. Після короткого знайомства та почала всіх оглядати і вголос цинічно оцінювати: тому не вистачало зросту, іншому - зовнішності, третьому - вміння, а четвертому - таланту миттєво запам'ятовувати її геніальні фрази!

     До того ж, організаторами студії було поставлено зовсім нереальне завдання – за тиждень навчити підлітків азам акторської майстерності та поставити спектакль. Усі ці задуми здійснювалися у межах творчих експериментів. Тому, ні дітям, ні їхнім батькам, ні, схоже, – самій постановниці не було зрозуміло, чим все закінчиться.

     І ось тепер, Олександра була приречена цілий тиждень ходити, як на каторгу, за свої ж гроші, до цього молодіжного театру. Половина гурту була у режисерки просто нелюбимим, але в результаті, найнеулюбленішою виявилася головна героїня. Поступово дівчину охопила ціла гама почуттів: злість, розпач, образа, відчуття несправедливості, адже вона щиро вчила роль і репетирувала, навіть, удома. Вона не могла зрозуміти, чому, чому режисер не звертала уваги на її успіхи, не заохочувала, як інші викладачі, а навпаки, намагалася принизити і максимально втоптати в бруд за найменший промах. Невже вона не бачить різниці між професійною актрисою і лише початківкою, яка тільки навчається акторській майстерності? Гаразд вже, зустрітися з булінгом у звичайній школі! Зрозуміло, що й там тяжко пережити все це! Олександра взагалі не дуже страждала від цього.

    Їй щастило. Лише іноді однокласниці, заздрячи її наполегливості, накидалися на неї з різними дурними звинуваченнями. У тому, що то вона краще за них зробила домашнє завдання, то подобається комусь із хлопчаків! Але, Саша була терплячою і розуміла, що треба витримати ці пару років, і більше вона нікого з них не побачить у житті, якщо не захоче!

     Але, в студії! Ось тут вона ніяк не чекала зустрітися з булінгом, та ще й від самого режисера!

   Однак, виявилось, що режисер тиранила не лише героїв персонажів, а й половину своєї робочої трупи. То вона нападала на звукооператора, то на костюмерку, то на працівника сцени. Якось, опинившись за кілька метрів від злої театралки, героїня відчула сильний запах перегару, що походив від Ганни Борисівни. Виявилося, що вона постійно зловживала алкоголем. Звідси, мабуть, і її нестерпний характер? Хвалила Бородіна лише тих юних акторів, чиї батьки були спонсорами постановки чи колегами. Дівчина не розуміла, чому Бородіна всіх зневажає и чому ніхто з її працівників не дасть їй відсіч?