Розділ 10

  Розділ 10    

 Ханна підходить до свого під'їзду і бачить Марка, який стоїть із букетом білих троянд.

–О, Марку? Що ти тут робиш?- схвильовано запитала дівчина.

–Привіт, Ханно. Я вирішив запросити тебе на побачення, ніяк не можу забути той поцілунок (простягає їй троянди) Це тобі.

–Ого, які красиві! Дякую. Ну, раз уже ти тут... Чому б і ні? Якраз настрій хороший, щойно поставила на місце одну особу.

–О, це цікаво... Може, розкажеш за вечерею?- запитав хлопець

–Можливо. Почекаєш мене в квартирі, поки я поставлю квіти у вазу?

–Авжеж, без проблем.-говорить Марк підморгуючи.

 Вони підіймаються по сходах і входять до квартири.

–Ого, в тебе тут просторо і так красиво!-  хлопець оглядає кімнату.

–Та ні, тут безлад... Але дякую. Ходімо на кухню.

 Коли вона зайшли на кухню, Ханна поставила троянди у вазу, а потім зупинилась біля дверей своєї кімнати.

–Слухай, зачекай тут хвилинку, я швидко переодягнуся.

–Добре, я нікуди не поспішаю.- чемно відповів парубок.

   Ханна заходить у кімнату, і вирішує одягнути чорну облягаючу сукню. В її думках пролітає безліч сюжетів цього вечора. Дівчина розпускає волосся і повертається на кухню.

Марк дивиться на неї і явно вражений такою красивою дівчиною.

–Вау... Ти виглядаєш просто приголомшливо!-з усмішкою промовив хлопець.

–Дякую. Ти готовий йти?сором'язливо запитала Ханна

–Я-то готовий, але тепер я не впевнений, чи можу відвести від тебе погляд.

–Головне — не перечепися по дорозі.- підморгує хлопцю дівчина.

 Вони виходять з квартири, продовжуючи розмову та  невимушено сміються. Ханна злегка поправляє волосся, а Марк все ще не може відвести від її погляду.

–Знаєш, мені здається, що все навколо зараз будуть мені заздрити.--говорить Марк підморгуючи дівчині.

–Ну, не буду приховувати... трохи так. Але, чесно кажучи, я просто радий, що ти погодилась піти зі мною.

–Я ж казала, що у мене сьогодні гарний настрій.-усміхаючись каже дівчина.

–І я цей… дуже радий.

 Вони виходять з під'їзду, Марк галантно відкривається перед нею двері чорного мерседесу.

–Ого, який джентльмен.--похвально говорить дівчина.

– Я завжди такий. Просто не завжди є можливість це показати.

 Вони сідають у машину, Марк заводить двигун.

–Тож, куди поїдемо? У мене є кілька ідей: затишний ресторан з неймовірним десертом, або ж прогулянка по вечірньому місту. Що обереш?

Ханна замислюється: 

–Хм, десерт звучить заманливо... Але прогулянка теж цікаво. Давай першу прогуляємось, а потім вже подивимося, чи залишиться місце для солодкого.

–Ідеальний план.- підморгнув їй хлопець.

 Вони їдуть, вмикається приємна музика, і Марк час від часу дає на Ханну цікаві погляди.

– Ти завжди так чудово виглядаєш чи це я просто сьогодні щасливчик?- він зупиняє авто біля тротуару і нахиляється до Ханни.

Ханна посміхається

– Ну, сьогодні ти точно щасливчик.

 Вони з машини і йдуть уздовж затишного парку де майже ніхто не ходить.

–Ти часто гуляєш тут?-запитала дівчина

–Час від часу. Люблю це місце — тут можна подумати і розслабитися.- відповів хлопець.

–А зараз про що думаєш?

Марк задумливо відповідає:- Здається, я повинен зробити все, щоб він став ідеальним.

–Подивімося, як у тебе вийде.- посміхається до нього дівчина.

 Вони беруться за руки і продовжують прогулянку, насолоджуючись вечором.

–Ти знаєш, Ханно, я мріяв провести такий вечір з тобою. Ти робиш його особливим- дивиться хлопець їй у вічі.

–Я теж рада, що ми познайомились. Ти вмієш підняти мені настрій-у неї в очах загорілись вогники.

  Вони зупинилися і Марко обережно обійняв дівчину, дивлячись їй в очі.

–Ти неймовірна, Ханно. Я дуже радий, що ми зустрілися.- промовив хлопець тихо.

–Я теж, Марку. Ти став особливий для мене, навіть через такий малий проміжок часу- з ніжністю проказала дівчина.

 Вони наблизилися одне до одного, і їхні губи зустрілися в ніжному поцілунку. Це був момент, який вони обидва запам'ятають назавжди.

  Після поцілунку вони продовжили прогулянку, розмовляючи про свої мрії та плани на майбутнє. Вечір був наповнений теплом і радістю, і вони відчували, що їхні серця б'ються в унісон.

–Я хочу, щоб ми завжди були разом, люба. Ти робиш моє життя кращим."

–Я теж цього хочу, Марку. Ти для мене дуже важливий.

 Вони продовжували гуляти, насолоджуючись кожною миттю, проведеною разом. Це був початок їхньої спільної історії, сповненої любові та щастя.