(28 серпня 2020 рік)
Ось і настав той день Ханна збирає речі,сьогодні вона переїжає у Нью-Йорк. Батьки на роботі, і проводжати її нікому, тож вона бере телефон і дзвонить у таксі, Ханна звикла до цього, але сьогодні це особливо відчувається. Вона глибоко вдихає повітря, зачиняє двері кімнати й спускається з валізами вниз.
Коли Ханна виходить із під'їзду, вона бачить, як на тротуарі стоїть Сара. Вона тримає в руках невеликий пакет і виглядає трохи засмученою, але водночас усміхається, побачивши подругу.
–Сара!--усміхнено прокричала Ханна.
У пакеті знаходилася книга у якій нічого не було та невелика записка, де написано: "Де б ти не була, завжди пам'ятай: ти сильна, талановита і здатна на все. Я вірю в тебе. І не забувай приїжджай у гості – я чекаю".
–Сара я тебе обожнюю–з усмішкою сказала Ханна.
Дівчина дивиться на годинник – час їхати. Вона повертається до Сари, намагаючись приховати сльози чи то смутку чи то радості.
–Обіцяй, що ми будемо на зв'язку.
–Обіцяю. А ти обіцяй, що напишеш мені, як тільки приїдеш. І фото надішли. Я хочу побачити, як виглядає твоє нове життя.--сказала Сара.
Таксі мчить вулицями рідного міста. Ханна дивиться на знайомі місця, що зникають у вікні.Вона відкрила книгу подаровану Сарою та написала перший рядок:’’Це не просто переїзд,а перший початок мого нового життя.
Ханна зрозуміла для чого Сара подарувала їй пусту книгу…