Розділ 1

І РОЗДІЛ

Ханна сиділа у кріслі з телефоном у руках. Дівчина часто зависала в своєму смартфоні спілкуючись на той час з єдиною подругою Сарою. Вони навчалися у одному класі, подруги були дуже близькі, та ділилися усіма подробиця свого життя одна з одною. Ханна не любила пліткувати, але познайомившись з дівчиною, плітки стали частиною її буденного життя. Сара безперервно розказувала усі новини, які згодом опубліковувала у своєму Instagram. Ханна не мала цієї програми, тому що батьки контролювали кожен її крок.

  Стосунки з батьками у дівчини були не з хороших. Вони мало приділяли їй уваги, а згодом взагалі принили. Дівчина часто перебувала вдома сама, тому що батьки допізна залишались на роботі. Фірма на якій вони працювали почала збанкрутовуватись, і батьки почали усі свої непорозуміння та негативні емоції виплескували на Ханну. Юна дівчина звикла до цього, і з часом не звертала на це уваги.  

    Світ став іншим, відколи померла її бабуся. Вона була єдиною людиною з якою Ханна могла бути просто собою.Вони могли просто сидіти за чашкою чаю і годинами говорити про різні проблеми Ханни, її школу, друзів, та перше кохання, яке залишило великий шрам на серці дівчинки. Бабуся завжди говорила, що без любові жити легше, але без неї немає сенсу. Якщо ти знаходиш свою людину, то ви пройдете через усі перешкоди важкого життя. Яке буде робити тебе сильнішою з кожним кроком.

   Бабуся була хвора на рак крові, і хворобу виявили лише на четвертій стадії. Для Ханни це був ще один великий удар на серце. Вона не уявляла життя без бабусі.                                                    І саме у той момент дівчині була потрібна підтримка, якої вона не отримала від близьких, особливо від батьків. 

В той момент дівчина зрозуміла, що для батьків вона нічого не значить, і їм на ней все одно. Її підтримувала лише Сара, яка говорила їй слова “Буде складно. Але складно - не означає неможливо” . Саме ця фраза допомогла дівчині вийти із цього важкого стану.
    Смартфон тихо задзвенів, і екран засвітився. Ханна зайшла у Telegram у верхньому рядку висвітилось повідомлення від Сари: “Привіт. Як ти, готова до завтрашнього випускного?:)” 

Дівчина усміхнулась, і відповіла: “Так, звичайно. З нетерпінням чекаю нашої зустрічі🙂”

    Годинник показував 1:25, але Ханну турбували думки, які не давали їй заснути. Вкотре за останні дні дівчина згадала за батьків, які навіть не замислювались про її свято. Чому це саме зі мною? Коли вони будуть добріші до мене?
  І взагалі – чи зміняться вони?

Ханна встала з ліжка, і покрокувала до вікна дивлячись на нічне місто.