8.

Спокуса опублікувати все відразу ледь не взяла гору. Але вдалося опанувати себе та остудити голову. Розумів, що від мого рішення може залежати життя людини. Вирішив йти в поліцію не чекаючи світанку.

- Андрію, ти спиш? То прокидайся. У мене є зачіпки по зникненню вашої малолетки. Кажу, в мене є підозрюваний та беззаперечні докази. Зустрінемося за пів години у відділку.

Знайомий дільничий стояв стривожений та заспаний, а за ним вся посилена слідчо-оперативна група. Стало відразу зрозуміло, що ніч виявиться довгою.

*    *    *

Інформація надана слідству дозволила отримати певний картбланш. За тривогою підняли суддю, який виписав ордер на затримання вчителя. Незважаючи на всю делікатність справи, мені не забороняли знімати. Висунули лише одну вимогу -  незаважати групі затримання виконувати свою роботу. Такі правила гри більше ніж влаштовували.

Коли на позиції віддали команду “Штурм” я фіксував ексклюзив, можна сказати, з перших рядів. Затриманий виглядав розгубленим, але стриманим. Складалося враження, що він чекав на подібне. Коли його виводили лице нагадувало скорботну передсмертну маску, яка застигла на спалахові моєї фотокамери. Чоловік у домашньому одязі не пручався кремезним хлопцям у формі, які готові були розірвати його за першої ж нагоди. Покірна, впевнена, байдужість до того, що відбувалося навколо.

Від неї навіть ставало моторошно. Людина в кайданках, цілком оточена та поборена не видавала емоцій, а навпаки викликала їх і доволі суперечливі. Я поспішав все зафіксувати, особливо момент, коли його саджатимуть в автомобіль. Кожне фото - гаряче, на вагу золота, сенсаційне саме те, що потрібно. Ймовірного викрадача - затримано.

*   *    *   

Олег Степанович на кожному допиті говорив одне й те саме - він не винен. Всі звинувачення в свою сторону відкидав. Звістка про подію облетіла містечко ще до світанку. Затриманого утримували в камері місцевого ізолятора під цілодобовою посиленою охороною. Поліція побоювалася спроби самосуду, який могла викликати навіть маленька іскра.

В будинку вчителя криміналісти знайшли волосся Лізи. Його вистачало на ліжку, у ванній та автомобілі.

- Я її писав, - лише кидав у відповідь затриманий.

*   *   *

Знову набрав знайомий номер.

- Алло, що він розповів?

- Цього хворого збоченця потрібно підсмажити на електричному стулі, а потім повісити та четвертувавти, - емоційно та не по уставу говорим мій знайомий дільничий.

- Не тягни, викладай.

- Знаєш, які він виправдовує оголені картини дівчини? Каже, що вона сама до нього приходила. Типу як натурниця. Говорить, що ця бідолашна дитина добровільно роздягалася перед ним для мистецтва. Живописець …, - знайомий недобирав слів.

- Тобто?

- Переконує, що здружився з студенткою, коли викладав у коледжі. Запропонував позувати і вона погодилася. Приходила час від часу до нього, аби позувати в чому мати народила для наступного “шедевру”. Плете, що добровільно, бо їй подобалося, як він пише. Наші з’ясували, він і раніше приставав до дівчат з такими пропозиціями. За таку забавку його й виперли по тихому з навчального заклад. Теж, до речі, цікава ситуація, могли й заявити про прояви педофілії, але видно побоялися, що тінь впаде на адміністрацію, виникнуть питання про те, як він потрапив на посаду, тому все вирішили за закритими дверима.

- Невинні багаття посеред поля не влаштовують.

- Звичайно, але “громадянин” бреше, що злякався. Після зникнення каже, побоювався, що хтось дізнається і вирішив знищити роботи. Уявляєш?

- Неуяляю.

- Я також. Але казкар може продовжувати скільки завгодно, алібі у нього нуль. І покази зовсім фантастичні.

- А тіло?

- Не зізнається, що з ним зробив. Воно й не дивно, поки решток не знайшли можна нести будь-яку дурню. А якщо пощастить й взагалі вийти сухим з води. Але завдяки твої допомозі йому не відвертітися. Правда?

- Це вже ти мені скажи.

- Безперечно. Ми не афішували, взагалі ти перший, хто дізнається, але в нас є свідок.