Їхавши до дівчат розділилися, вони ж живуть на різних кінцях села. Зустрілися на Шампанській 1 в їхній улюбленій альтанці:
– На дворі не так вже і тепло сьогодні, давайте підемо в той цілодобовий магазинчик Мейлі? Там є столики, замовимо каву і ще щось… – запропонував Ярик.
– Хороша ідея! Бо на дворі справді холодно... - несподівано Аделіні ця ідея сподобалася.
Сьогодні вони двоє вели себе дивно, але розберемося з цим пізніше.
– То як пройшов ваш день, леді? - питає Назік.
– В нас все спокійно… було, поки Аделіна в гості не прийшла. - спокійно відповіла Лєна.
– А що сталося тоді? - питає Ярик.
Дівчата переглянулися, усміхнулися одна одній і сказали:
– Та якось згодом розповімо, краще скажіть що там ви?
Хлопці розказали яку хохму утнув Назік, коли приїхав сьогодні вранці на новенькій машині лейтенанта. А потім і про незвичайне завдання… Дівчата вмить стали серйозніші:
– Ця справа дійсно цікава… але і її можна розкрити. В мене є декілька теорій - дівчата вже давненько співпрацюють з F5.
Не втрачаючи часу дівчата відкрили свої ноутбук і почали щось шукати:
– Так… скарб міс Буксі… тут пише, що наш Сирнепліт Ригайло колись хотів його поцупити. Проте в його нічого не вийшло і це залишилося єдине, що він не зміг зробити… - почала Лєна.
– То цей скарб так добре охоронюється? Якщо вже Ригайло не зміг це зробити, то мені цікаво глянути на того, хто це все-таки зробив?
– Ні, просто Сирнепліт не знав, як він виглядає, хоча ти маєш рацію… ну тут все зрозуміло… - продовжила Діана.
– Ех, дані захищені, паролі нові і їх не так легко зламати…
– Все добре, спробуйте знайти щось про колодязь! - сказав Вова, він вже і не надіявся, що щось з цього вийде і вдасться хоч щось дізнатися. Але ці дівчата справді коять дива…
– І тут паролі, видно це настільки секретна інформація, що на неї поставили найновіші і найнадійніші паролі… Все що мені вдалося дізнатися, що цей колодязь не справжній, але це якась нісенітниця…
– Ви зможете розібратися з цими паролями?
– Звісно, тільки на це потрібен час…
– Скільки вам потрібно часу?
– Думаю, завтра до обіду я зможу вам все знайти. Вова, тобі відправити в тесер? - сказала Лєна.
– Ні, до речі, ледве не забув… Так вже без 15 десять, в нас чергування. Саша ти взяв що я тебе просив?
– Звичайно! - Саша вийшов з магазину і повернувся з якоюсь коробкою в руках.
Вова відкрив коробку і дістав звідти 4 коробочки поменше, гарно запаковані, ще й зі стрічками і вручив дівчатам:
– Це вам від нас невеличний презент! Так нам буде легше спілкуватися. В нас з хлопцями такі самі. По них ми пересилаємо секретну інформацію, можемо звʼязатися один з одним в будь-який час в будь якому місці…
Дівчатам дуже сподобалося, в кожного був свій колір. Це був такий браслетик, який складався з перл одного відтінку (наприклад: якщо колір рожевий, то перли будуть всіх відтінків рожевого) На кожній перлі є якісь символи їхнє значення ми вже зрозуміємо по ходу історії.
– Бачите перлу з зірочкою? Якщо буде щось термінове натисніть на неї, зʼявиться список імен - з ким ви хочете звʼязатися, якщо натиснете на кулю без імені ми всі вийдемо на зʼвязок.
– Ого, файно! - дівчата зацінили сюрприз.
Як тільки дівчат відвезли додому хлопці відправились на чергування.
Льоша з Колбасовичем були на блок пості, і поки все було спокійно містер допомагав Стьюарту з домашньою роботою.
Вова і Назік працювали за такою ж схемою. А Ярик і Саша сьогодні не мали роботи бо в їхньої групи була заміна і домашнього не задали, проте вони по браслету спілкувалися з рештою і допомагали шукати інформацію в інтернеті.
Зрештою домовилися на тому, що завтра зайдуть до міс Буксі перед школою… а там буде видно…
#2020 в Молодіжна проза
#920 в Підліткова проза
#3033 в Детектив/Трилер
#1079 в Детектив
Відредаговано: 07.06.2026