Мирослава крокувала вулицею, її думки важчали з кожним кроком. Слова Каміли про “старі секрети родини” ніби тяжким туманом оповивали розум. Вона знала — ця справа не проста, і минуле може відкрити багато несподіваного.
В офісі «Зорі» команда чекала новин.
— Відбулася важлива розмова, — почала Мирослава, знімаючи пальто. — Людина, яка колись працювала з матір’ю Каміли, готова зустрітися й розповісти про те, що довго приховувала.
Поліна не відводила погляду від екрану ноутбука.
— Я продовжую розкопувати інформацію про культ, пов’язаний з родиною Каміли. Архіви майже знищені, але знайшла кілька згадок — вони дуже тривожні.
Ілля струснув головою:
— Я говорив із колишніми охоронцями сховища. Вони побоюються відкривати рота — хтось їх залякує. Кажуть, що в дні зникнення діадеми відбувалися дивні переміщення, але не можуть сказати більше.
Назар, піднявши очі від манускриптів:
— Ці ритуали з діадемою активують енергію планети. Якщо артефакт використати неправильно, може статися катастрофа.
Мирослава додала:
— І ще одна тривога: біля офісу знову помітили постать у темному плащі. Здається, ми під наглядом.
Усі відчули вагу ситуації. Це була не просто справа — це війна за майбутнє світу.
Наступного дня Мирослава зустрілася з жінкою похилого віку, яка добре знала матір Каміли.
— Ваша Каміла — не та, ким здається, — промовила вона тихо, але впевнено. — Її мати була членом культу, що боровся за збереження балансу світу ціною власних життів. Але щось пішло не так, і тепер минуле хоче повернутися.
Мирослава відчула, як холодок пробіг по спині. Вона усвідомила, що попереду ще багато тіней і битв, від яких залежить не лише доля артефакту — а усього світу.