Глава 4 Нові відкриття

Наступного ранку у офісі агентства “Зоря” панувала напружена тиша. Мирослава зібрала команду за столом — час було ділитися новинами.

— Поліно, що ти знайшла? — перша запитала детективка.

Поліна відкрила ноутбук і показала кілька документів.

— Виявилось, що родина Каміли пов’язана з давніми містичними орденами, але це ще не все. У архівах є згадки про те, що Каміла раптово зникала на декілька днів без пояснень, і в цей час її місцезнаходження залишається невідомим.

Назар додав:

— Я переглянув додаткові джерела щодо діадеми. Вона має унікальну магічну силу — здатна не лише зберігати рівновагу планети, а й активувати древні ритуали. Це робить її надзвичайно небезпечною у чужих руках.

Ілля похитав головою:

— Щодо камер — продовжуємо мати прогалини. Ніхто не зміг пояснити, чому записи були видалені. Є підозра, що доступ мав хтось із охоронців або навіть замовниця.

Мирослава задумливо потирала підборіддя.

— А як щодо Каміли? Чи є щось, що викликає сумніви?

— Знайшли її старі документи, — повідомила Поліна. — Але частина інформації не співпадає з тим, що вона розповідає зараз. І є дзвінки з незнайомих номерів, які вона активно приховує.

— Тобто, — підсумувала Мирослава, — є всі підстави вважати, що ми маємо справу з кимось іншим.

Усі мовчки подивились одне на одного.

— Наступний крок — особиста розмова з Камілою. Нам потрібно поставити конкретні питання — і уважно слухати відповіді.
— Час діяти, — рішуче сказала Мирослава. — Ця справа набирає обертів, і кожен крок може змінити все.

Мирослава увійшла у темний хол і пройшла до кабінету Каміли. Атмосфера залишалась такою ж напруженою, як і минулого разу. Жінка вже чекала, сидячи за столом.

— Доброго дня, пані Каміло, — почала Мирослава, сідаючи навпроти. — У нас є кілька питань, на які хотілося б отримати відповіді.

Каміла підняла блакитні очі, легко посміхнулась і кивнула.

— Звичайно, запитуйте.
— Ми дізналися, що діадема — не тільки коштовність, від якої залежить доля світу — почала Мирослава, — а ключ до ритуалу пробудження. Чи можете розповісти про це більше?

Каміла на мить задумалась, потім тихо відповіла:

— Це стародавня річ, у ній сила, про яку більшість навіть не здогадується. Але я не можу розкривати все. Це небезпечно.

— Чому ви тоді погодилися довірити нам цю справу? — запитала детективка, розглядаючи жінку уважно.

— Бо розумію — якщо діадема впаде не в ті руки, буде катастрофа. Я хочу, щоб її знайшли швидко, але з розумом.

Мирослава кивнула, але в душі лишалося багато питань.

— І ще одне. Камери показали, що ви того вечора входили у сховище через технічний тунель. Чому саме так?

Каміла злегка похмурішала.

— Це була перевірка безпеки. Але, чесно кажучи, я не хотіла, щоб це побачили. Не всі знають про цей прохід.

— Чому? — наполягла Мирослава.

Каміла глибоко видихнула:

— Бо там… залишилися речі, які не повинні бути помічені. Старі секрети родини.

Детективка відчула, що це лише початок великої загадки.

Мирослава зробила крок уперед, її голос став спокійнішим, але твердим:

— Ці “старі секрети” можуть бути дуже важливими для розслідування. Ми повинні їх побачити.

Каміла поглянула в підлогу, потім швидко підняла очі:

— Добре. Але з однією умовою — без поспіху й сторонніх. Це небезпечно.

— Умову приймаємо, — погодилася Мирослава.

Вони перейшли до іншої кімнати, де Каміла дістала невелику дерев’яну шкатулку, покриту тонкою магічною печаткою.

— Це частина діадеми, — пояснила вона. — Без неї артефакт не працюватиме.

Мирослава уважно оглянула шкатулку, відчуваючи, як в повітрі ніби накопичується напруга.

— Чи можна нам допомогти з'ясувати, хто може прагнути заволодіти діадемою? — запитала вона.

Каміла сумно посміхнулася:

— Багато хто… Але є одна особа, якої я боюся найбільше. Вона дуже близька і може завдати непоправної шкоди.

— Ви маєте на увазі Флору? — не втрималася Мирослава.

Каміла похитала головою:

— Не лише її. Але вона — ключова.

Мирослава задумалася — справа ускладнювалася з кожною хвилиною.