Нікуди не подітись від попси
Музичний смак людей зіпсований до краю
Тож за лайно всі віддаються голоси
І що робити з цим - ні я, ніхто - не знає...
Візьму гітару в руки сам! Так руки вже не ті...
Ї голос вже не той. Є вади слуху...
Лиш сам собі щось побренчу на самоті
В навушниках - щоб не псувати іншим вуха.
Отак і решта - тільки скиглять всю дорогу
Не хочуть зайвий раз собі псувати нерви
Лиш іноді, в запалі звернуться до Бога:
"Врятуй нас! Скільки ж можна!" Але все даремно...
Проблема - залишається, її не подолати
А мозок не закриєш, не зачиниш глухо
Пластмасове музло звучить у кожного із хати
Втрачаємо себе - хоч слухай, хоч не слухай...