***

– За кого ти мене маєш? Я створіння нижнє, але не кретин. Шістнадцятий Аркан це дійсно «Вежа», але вона несе не те що ти собі вже надумала.

– Люба, іноді щоб побудувати щось нове, варто зруйнувати старе, – новоспечений наречений насмілився й узяв мене за руку. –  Колода не закінчується, світ не паде. Мова йде не про руйнування на фізичному рівні, хоча може й без них не обійдеться. Цей Аркан уже не про родину, а масштабніше, бо ми не зовсім люди, але й не повністю демони у цій реальності.

Я жахнулася і відступила від дивакуватої трійці кілька кроків, розглядаючи їх моментальний симбіоз. Вороги кілька хвилин тому, здавалося розповідали мені добре завчений текст. Попахувало зарання продуманою змовою. Я дуже любила їх усіх, але не могла відкинути факту їх походження.

– Дочко? Все добре, Марто? – тато різко став здаватися підозрілим. – Вимкни ці нісенітниці у своєму людському мозку. Це не означає, що твій первісток буде загарбником, руйнівником та вбивцею. Він може стати реформатором у будь-яких сферах життя.

– Він буде первородним, Марто, – втрутився дядько Зіп, – а отже не може стати передвісником Апокаліпсиса, принаймні не прямо. Такі діти є виключенням у лоні Всесвіту, ви обрані бути батьками великої людини.

– Первородним? За дурня мене маєте? У двох демонів чистий первородний, серйозно?

–  Ви зараз люди, тіла ваші повністю віддані цьому світові. Ти за вродженням, а Рей за покаранням, він навіть не має магічних здібностей, від слова зовсім. Ти зараз лише знаюча і станеш повноцінною домницею лише дома, у низу. Демонська кров не перемагає твого людського, а лиш дає сили.

– Схоже на блеф.

– Сімнадцятий Аркан «Зірка», подумай сама, – мова батька вказувала на роздратування.

– Я дійсно маю подумати. Бо ви раптово почали співати одну пісню в унісон. З чого б це?

– Бо не кожен може тобі повідати цю таємницю, – мовив Зепар. – Знання про Таро навіяла людству Ліліт, котра бажала звільнити смертних від незнання та релігійної неволі.

– Та сама Ліліт, про яку я думаю.

– Іншої такої немає у наших світах. Вона зіткана з Туманного Вирою Творцем, як Світлий та Темний Володарі. Ця трійця відокремлена від решти та кинута у наші два світи: Верхній та Нижній. Ліліт мала разом із сестрою завідувати Смертним Світом, але Світлий Володар постійно сплутував їй руки й псував плани. До сестри її він доступу не мав, а от Ліліт навіть забажав зробити дружиною сина свого, щоб мати над нею владу.

– Адама?

– Ні, але смертні кличуть його так, – дядько розповідав усе з доволі веселим настроєм та саркастичними нотами у голосі. – Ліліт не бажала цього, та попрохала допомоги у сестри, яка не мала змоги втручатися у подібні розбірки у межах Верхнього Світу, бо не належала йому.

– А до якого світу відносилася сестра Ліліт? Хто вона?

– Не важливо. Важливо те, що Ліліт порятував від настирного Світлого Володаря наш Повелитель, одружившись з нею та буквально зробивши своєю рівнею. Темна матір не могла дивитися, як люди бояться власної тіні та не порадившись ні з ким, її пророчі знання пішли у Смертний Світ. Їй тут уже допомогла сестра, але смертні не були готові. Трапилася знатна перепалка між низом та верхом, але конфлікт утишити вдалося. Людству були обмежені можливості пророкування й здібності до магії, яка увірвалася у їх буття й мало не знищила їх. Тоді й вивели два Аркани із системи Таро. Люди не розуміють свого тимчасового прихистку на цих землях.

– Не вірю, що чую про ту самі Ліліт, про матір усіх демонів.

– Вона Темна Матір нижніх створінь, дружина Нижнього Володаря, але біологічно є матір’ю лиш трьом Принцам Нижнього Світу. Вона наймудріша жінка у Нижньому та Верхньому світах, покликана систематизувати, дисциплінувати й урівноважувати. Вона найкращий стратег та надто справедлива. Світлі її не люблять за це. Певно лиш вона може дати ладу усім нижчим створінням, включаючи Володаря. Лиш вона мудрістю своєю може розв’язати будь-які ситуації.

– Досить, Зіпе! – батько чомусь нервував та дратувався. – Про таємницю Таро знають лиш вищі чини у наших світах, щоб ретельно контролювати ситуацію.

– Ми, до речі, не належимо до тих чинів, – доповнив дядько Зепар. – Але твій батько…

– Я випадково дізнався про це, – погляд тата здався мені вбивчим. – Марто, ти посвячена в істину, бо обрана та покликана мати особливе місце у всіх світах, – говорив продовжуючи спопеляти поглядом Зепара.

Так він дивився і на Рея, коли той заговорив про його матір. Моя цікавість розгорілася ще більше, бо тепер на двох жінок реакція батька виходила за межі норми. Чи можливо саме згадка Таро так збудила його. Можливо ці дані дістані не зовсім чистим шляхом і зовсім незаконно передавалися мені. Хай там як, а пазли в моїй голові не клеїлися.

– Я аркан п'ятнадцять, бо маю сили демона, а чому Деус «Маг»? Куди дівся Аркан «Дурень»?

– Допитлива пронира! – засміявся батько. – «Дурень» не належить до світу матерії, це наші душі. Обнулені душі, які маючи завдання рушають у шлях пошуку підходящого духу. Він первородний, і від нього піде відлік його роду.

– Чи будуть нащадки брата знаючими?

– Хіба що мудрецями, а от саме магічні знання прийдуть коли він закінчить відпрацювання перед родом та знову стане у позицію «Дурня».