Сьогодення 16

Молоді люди перезирнулися між собою. Вони явно не розуміли, що відбувається. Точніше, не могли зрозуміти спершу реакцію гнома, а тепер — цього дивного чоловіка. Який Аріман? Напівельф Ерідор і справді був дуже схожий на Лорда Арімана. На тих картинах, які вони розглядали в музеї, Ерідор був викапаний Аріман. Навіть колір очей той самий. Ось тільки не було довгого перламутрового волосся, як у всіх ельфів. Та й зріст був не той. Ерідор був значно нижчий. Зростом зі звичайну людину. Ну, може, трохи вищий. Друзі тоді жартували з Ерідора, що він може бути позашлюбним сином батьків цього лорда. Ерідорові не подобалися такі жарти. А ось лорд викликав у нього захоплення. Він навіть купив собі додому одну з репродукцій. Ця картина так і стояла в його кімнаті. Лорд Аріман там був зображений у простому одязі й дивився на ще не закриту горою розколину. Ерідор годинами розглядав цю картину. Обличчя лорда виражало сувору впевненість в успіху майбутнього заходу й непохитну рішучість. І ще Ерідор був дуже гордий тим, що має таку схожість із найвеличнішим з ельфів свого часу. Він плекав боязку надію колись зустрітися з ним. І зустрівся…

Але в цій ситуації дивувалися не тільки Дуліф із Вендором. Дивувався й Ерідор. Він дивився на Вендора й не міг повірити своїм очам. Він ніколи не бачив раніше наживо цієї людини, однак знав її. Він не раз бачив його у снах. Бачив одягненого в усе біле, обладунки з червоним плащем, що майорів за спиною. Він стояв оточений мороком і сяяв у ньому, немов свічка в темряві. Ерідор від самого дитинства бачив цей сон. І ось ця людина зі сну стоїть жива перед ним. Ерідор зробив крок уперед і сказав:

— Я бачив тебе! Я бачив тебе в снах... Ти від самого дитинства приходив до мене в сни...

Вендор закрив рота рукою й мовчки дивився на Ерідора. Вражаюча схожість з Аріманом. Тільки нижчий на зріст. Але якби довге волосся — копія Арімана в юності. Шляхи Господні воістину незбагненні. Трал, спостерігаючи цю трепетну картину, звернувся до Бріана:

— Уперше чую, що Ерідор бачив цього чолов'ягу уві сні.

Бріан трохи скривився й відповів:

— Я теж. Однак я давно підозрював, що Ерідор дуже потайливий. Не здивуюся, якщо він знає, навіщо ми тут усі разом зібралися.

Трал відповів:

— Я вже знаю. Це все пов'язано з тією загадковою втратою свідомості, яка нас усіх спіткала. А вам з Ерідором взагалі випало! Ви не чули, яким голосом цей чоловік вимовляв віршик. Як згадаю, аж мурашки по шкірі. До речі, якщо що, готуйся з боєм іти звідси. Той гном дуже спритний.

До їхньої бесіди долучився Гіліас:

— Я думаю, що ніяких сутичок сьогодні не відбудеться. Сьогодні, мені здається, буде дуже важливий день для нас усіх.

Трал сплеснув руками й відповів:

— Ну треба ж! І коли ти так став думати? А я тобі не те саме казав, коли нас сюди запрошували? А от зброю треба було із собою взяти. Хоча б сокири... Щось я не довіряю цьому гному.

Бріан здивувався й усміхнувся:

— Ти що, з Гіліасом місцями помінявся? Взагалі-то це він гномів недолюблював.

Трал пояснив свою точку зору:

— От якби тебе так потовк цей коротун, я подивився б, як ти поставився до гномів. У нього не руки, а лещата зі сталі. Повір мені.

Вендор тим часом, не поспішаючи, наблизився до Ерідора й обережно його розглядав, немов боячись сполохати видіння. Ерідор, своєю чергою, з цікавістю розглядав матеріалізованого персонажа зі своїх снів. Дуліф сів на табурет і тихенько знову почав занурюватися в безодню докорів сумління. Гіліас покірно чекав, коли почнеться те, заради чого їх сюди запросили. А ось Трал чекати не міг. Йому не подобалося пануюче німе мовчання. І ця недоладна сцена з розгляданням одне одного Ерідора й Вендора. Він переминався з ноги на ногу. Перезирнувся з Бріаном. Той знизав плечима. Трал почухав потилицю. Потім ніс. Це ставало нестерпним. Вони сюди прийшли для важливих справ. Або як мінімум ще за обіцяними грошима. Вони не повинні гаяти жодної зайвої хвилини. Поки в їхніх жилах тече сила, треба йти на пошуки пригод. І карта є, і зібралися всі, і навіть Гіліас погодився. А вони стоять тут і спостерігають, як Ерідор ніяк не намилується незнайомим чоловіком. Трал не витримав і голосно сказав:

— Ну може, ми вже ділом займемося? Скільки можна ці оглядини влаштовувати?

На його вигук ніхто не звернув уваги. Тільки Гіліас докірливо глянув. Трал махнув головою й, скривившись, подивився на Бріана. Той теж здивовано розвів руками. Ерідор несподівано запитав:

— Чому ти мені снився? Хто ти?

Це питання вивело Вендора зі стану трансу. Він ожив і запізніло відповів на запитання Трала:

— Правильно! Займемося справою! Сідайте. Я зараз усе поясню, — і, нахилившись ближче до Ерідора, усміхаючись, сказав: — Ми з тобою ще обов'язково поговоримо на цю тему! І ще в мене для тебе є подарунок, який я зберігав багато років. А тепер сідай і слухай.

Друзі сіли на табурети, заготовлені заздалегідь і які стояли вздовж однієї зі стін. Вендор указав Дуліфу, що його місце серед чотирьох супутників. Той дуже здивувався, але пересів до четвірки.