Але вголос він сказав інше:
— Звідки у Вас стільки цих чудових каменів?
Вендор спокійно відповів:
— Військовий трофей. Приберігав їх для особливо важливої події. Ну, то що Ви скажете? Ви зможете задовольнити моє прохання?
Начальник варти закивав головою, не відриваючи очей від коштовних каменів. Він думав про те, що тепер його сини вступлять до найпрестижнішого навчального закладу, замість того щоб просто сидіти вдома. Сам же відповів:
— Так! Ви зможете побачитися з полоненим. Але я Вас не обманюю, він справді дуже поганий. Йому недовго залишилося. Але все це буде під моїм особистим наглядом!
Вендор був задоволений. Начальник варти піддався спокусі, а алмазів було витрачено менше, ніж половина мішечка.
Вендор дістав ще два алмази й поставив ще одну умову:
— Мені б хотілося перебувати в камері з полоненим наодинці.
Начальник варти знову кивнув головою й сказав:
— Добре! Я дам Вам ключі й залишуся біля дверей, але Ви самі переконаєтеся, що забирати полоненого з камери — не найкращий варіант для самого ж полоненого. До того ж моє начальство мене самого посадить у в’язницю, якщо я дозволю це зробити.
Такий варіант влаштовував Вендора. Може, коли доведеться забирати полоненого, він ще накине кілька камінців, і все вирішиться. Начальник дуже піддатливий. Вендор сказав:
— Що ж, тоді. Не будемо гаяти часу.
Начальник знову кивнув. Зібрав алмази й поклав їх у кишеню штанів. Встав з-за столу й мовчки вийшов з кабінету, жестом показавши слідувати за ним.
Вони спустилися на перший поверх. З нього — у підвальну частину, з якої важкі дерев'яні двері з потужним засувом вели до темниць по пологій, некрутій драбині. Він вручив Вендору ключі й сказав:
— У Вас п'ятнадцять хвилин. Остання камера праворуч. Ідіть.
Вендор попрямував у потрібному напрямку. На стінах темниці висіло кілька смолоскипів, слабо освітлюючи простір. Він пройшов ряди камер, дверима яких були масивні ґрати на замках, і зупинився біля потрібної. Він відімкнув замок і відчинив важкі ґрати.
Видовище, що постало перед його очима, було не з приємних. На кількох матрацах, покладених один на одного, лежав ельф, вкритий простирадлом.