У легіоні ти ставав звичайним рядовим. А твій командир у звичайному житті міг бути... жебраком-обірванцем, звісно ж, у минулому! Ходили чутки, що сам генерал Алтан Гендер, до того як потрапив до легіону, просив милостиню на вулиці. І єдиний вихід, щоб йому не померти з голоду, залишалося податися до легіону. Але наскільки це було правдою, судити не брався ніхто.
Дилай на прізвисько «Гарячі кістки» був ветераном серед бойових магів у загоні штурмових магів уже довгі роки. Своє прізвисько він отримав, використовуючи блискавку в битвах. Деякі противники, повалені ним, обгоряли до кісток, які, своєю чергою, довгий час залишалися гарячими й диміли.
«Громова Стріла» Фрая безстрашно вела в бій загін зі ста лучників. А точніше сказати, лучниць! У її команді були тільки представниці протилежної статі. Може, так було й правильно.
Вендор «Білий Лев» командував відділенням у двісті легких і важких піхотинців, яких особисто навчав і проводив вступні випробування для нових рекрутів. Чому «Білий Лев», на свій сором, Дилай так і не дізнався за довгі роки служби та дружби з Вендором. Ветерани подейкували, посміюючись, що це все через білі обладунки. Однак сам Дилай ніколи не бачив на Вендорі білих обладунків, крім нагрудника, звичайно. Той постійно споряджався у важку амуніцію бурого або чорного кольору, в якій блискавично швидко переміщався.
Граф Амерзі, або «Жалюче жало», був заступником командира мобільної бригади технічних і техномагічних бойових машин кількістю у двісті одиниць.
Але найунікальніше прізвисько отримав сам генерал Алтан Грендер — «Генерал Легіон», або просто «Легіон».
А ось юний гном Дуліф Грум, не встигнувши потрапити до загону Вендора, отримав прізвисько «Раз, два», з чого Дилай дуже сміявся. Що цьому сприяло, ніхто не міг пояснити. А сам Дуліф на таке прізвисько дуже негативно й бурхливо реагував.
Також у легіоні віталися рекрути зі своїм озброєнням і технікою. Однак і власний арсенал легіону був вражаючий. Рекрут, який прийшов без нічого й пройшов вступні випробування, споряджався з ніг до голови...