Сьогодення 12

Але цього разу швидкість перевищувала попередній випадок. Гіліас встиг перехопити руку, коли пальці Вендора торкнулися його горла. Вендор дивився прямо в очі Гіліасу. І погляд цей був затуманений люттю. Гіліас, так само розуміючи, що така поведінка викликана душевним болем, просто хотів завадити лютим бажанням Вендора.

Але це було не просто! Гіліас схопив не руку. Здавалося, він схопив сталеву рейку й намагається її зігнути, відсуваючи подалі від свого горла. Рука Гіліаса тремтіла, але продовжувала вперто, міліметр за міліметром відсовувати смертельну хватку Вендора. Він теж дивився Вендору в очі. І в його погляді не було ненависті. Було розуміння. А десь на задньому плані у свідомості все те, що відбувається, виглядало безглуздо. Він бореться з якимось незнайомцем біля хвіртки свого будинку. Рухається швидко, мов блискавка, і навіть переживає за чужинця, який бажає як мінімум його скалічити. Якби йому таке розповіли, він би не повірив у подібні байки. Маячня!

І знову дивне відчуття всередині, як тоді, коли він заніс сокиру над головою нещасного чудовиська, що колись іменувалося Аріманом. Відчуття справедливості. Її слід встановити тут і зараз! Але сили в Гіліаса були не безмежні. Він відчував, що починає слабшати. Його рука тремтіла. А рука Вендора знову почала наближатися.

І цієї миті обличчя Вендора змінилося. Він забрав руку й якось дивно став дивитися на Гіліаса. Пелена люті стала змінюватися чимось схожим на подив.

А от Дуліф із Тралом завелися не на жарт. Дуліф намагався провести болісний захват, уже втративши спокій, і поливаючи лайливими словами свого суперника. А Трал ще ухилявся, але так само помітно слабшав. Обличчя Трала мало криваві сліди невдалого відбиття атак Дуліфа. Але й Дуліф, мабуть, дістав кулаком, бо ліве вухо його розпухло, збільшилося в розмірах і було багряного кольору.

Вендор схвильовано вигукнув:

– Дуліфе, припини!

Той невдоволено відповів:

– Чого?!

Але залишив свої спроби. Трал був цьому надзвичайно радий і відскочив назад, зловісно блискаючи очима на гнома. Вендор облизав губи й якось дивно вдивлявся в обличчя Гіліаса.