Вендор пильно подивився молодому чоловікові в очі й запитав:
– Так, отже, це ти здолав Лорда Арімана?
Гіліас витримав випробувальний погляд незнайомця й твердо відповів:
– Так! Ми з товаришами вбили те зло, на яке перетворився цей шанований ельф!
Вендор не міг повірити своїм вухам. Як нахабно бреше цей юнак. Бреше й не червоніє. Вендора переповнював гнів. Йому хотілося помсти за свого улюбленого племінника. За свого коханого Арімашу. За того героя, яким він був. Вендор з явною їдкістю в голосі сказав, ніби звертаючись до Дуліфа:
– Дуліфе, ти чув? Він з товаришами вбили зло! А ти знаєш взагалі, хто був такий Лорд Аріман? Ти знаєш, що цей ельф зробив для свого народу?
Гіліас припустив, що ці двоє могли бути друзями колишнього Арімана. Він розумів їхній біль і гнів. Він розумів, що вони сподівалися, як усі близькі, на інше завершення цієї жахливої історії. Він майже фізично відчував той душевний біль, що йшов від чоловіка, незважаючи на те, з якою гостротою була сказана ця фраза. Гіліас так само впевнено відповів:
– Знаю, шановний пане. Я та всі мої товариші захоплювалися мужністю й героїзмом цього найдостойнішого з ельфів. Однак та істота, що скоїла напад на нас, не була вже колишнім Лордом Аріманом. Мені так само неприємно, що так вийшло…
Вираз обличчя Вендора змінився. Злоба, образа, ненависть і безсилля проступили на ньому. Сльози застигли в очах Вендора. «Не був колишнім Аріманом? Ах ти, шмаркач! Та ти взагалі знав Лорда, щоб так говорити?! Ти знав, яка в нього була душа? Ти знаєш, хлопчисько, як це втратити спочатку друга, а потім сина цього друга, коли ти поклявся їх захищати ціною свого життя! Ні! Нічого ти не знаєш, проклятий брехун. Підставна лялька! Зараз він задасть ще одне-два питання й силою витрус із цього мерзотника та його поплічника всю правду. І ніхто його не зупинить!»
Вендор крізь зуби запитав:
– А як ти, будь ласкавий, відповісти, ставишся до татуювання червоного вовка на плечі та графині Амерзі?
Гіліас не зрозумів сенсу цього питання й відповів, як є:
– Ніколи не бачив, пане, подібного татуювання. І графині я не знаю ніякої. Я взагалі не знайомий з графинями. Я простий робітник.