I.IV

Гіліас запитально знизав плечима й запитав:

– Але як таке може бути? Що могло статися?

Трал почухав підборіддя й відповів:

– Я думав над цим. І знайшов відповідь! Я так думаю, що всі, кого торкнулася потвора, трохи змінилися. Я думаю, ця гидота передала нам частину своєї сили! Ось так! А з тобою справи взагалі можуть бути ще гірші!

– Чому?

Трал повів бровою й незворушно відповів:

– Ну як чому? Воно тебе подряпало всього! На тебе потрапила його кров. Ось, дивись, з сокири вона не змилася, а з твоєї шкіри зійшла? Щось тут нечисто. Ти так не вважаєш?

Гіліас широко розплющив очі й запитав:

– Ти думаєш, ми станемо такими ж?

Трал знизав плечима й відповів:

– Не знаю. Я поки що людського м'яса не хочу. Але це дозволить мені зайнятися тим, чим я так давно хотів зайнятися. Пошуками пригод! Невже ти забув, Гіліасе, як це було в юності цікаво! Як ми разом вибиралися за місто й жили в лісі кілька днів. Як ходили в печерки, як ганяли дикого кабана… Тільки тепер усе серйозніше! Тепер ми зможемо…

Гіліас перервав друга жестом руки й підвівся. Його турбувало зовсім інше питання, і він розмірковував саме над ним:

– Почекай, почекай… Тобто ти думаєш, що з усіма, хто стикнувся з Лордом Аріманом, могли відбутися зміни?.. Мене подряпав… Тобі розбив обличчя, Бріану теж. Ерідора виштовхнув з амбару, коли той спробував утекти. Але дівчат він не торкнувся… Усе може бути. Ні! Точно, ти маєш рацію! Так і є. Ось чому я себе так дивно почуваю… Невже ми всі перетворимося на таку жахливу подобу людини?

Гіліас, жахнувшись, закрив рукою рот. Трал, почухавши носа, так само незворушно відповів:

– Якось ти згущуєш фарби. Вже он скільки часу минуло, й не перетворилися ж! Однак покращення у своєму тілі я відчуваю точно! Крім того, що від отрути я не помер, так я ще й набагато спритнішим і сильнішим став. Ось, дивись!

Трал підійшов до старої яблуні з широким стовбуром і товстою корою. Підморгнув Гіліасу й щосили почав завдавати ударів правим кулаком у стовбур дерева. Кора розлетілася на тріски. З'явилася жива частина стовбура, а Трал усе бив і бив. Невдовзі й вона стала розлітатися в різні боки, оббризкавши Гіліаса.