I.III

Однак Трала не так легко було збити з наміченого шляху. Він незворушно продовжив:

– Та ти тільки глянь! Це не льох покинутого будинку і не стара криниця. І навіть не печера під міськими мурами. Це все дитячий лепет у порівнянні з цим… Хоча в печеру я сам лазив. Там така зміюка величезна була. Ти не повіриш, і дитячі кістки. Я вже міській варті все розповів і показав. Ось, дивись!

Трал дістав із кишені два величезних, завбільшки з вказівний палець, зміїних ікла, й сказав:

– Це я собі на згадку залишив!

Гіліас скривився й відповів на це:

– Ти явно збожеволів! Навіщо ти лазив у ту печеру? Вона ж могла тебе вкусити!

Трал підняв брови й натхненно відповів:

– Так вона й вкусила! – Він закотив рукав на лівій руці й показав два рвані сліди, що затяглися кров’яною кіркою.

Гіліас стривожено промовив:

– О Боги! І ти все ще живий! Коли ти встиг у цю печеру залізти, якщо тільки днями ми бачилися, й ти нічого не знав про якісь печери? Ти себе взагалі як тепер почуваєш?

Трал посміхнувся й махнув рукою, відповівши:

– Я почуваюся нормально! А в печері був позавчора, а вчора я ходив за цією картою! – і він знову тицьнув папірус Гіліасу.

Той узяв його до рук, але, однаково стурбований станом друга, схвильовано запитав:

– Це все добре, але, Трале, це ж не жарти! Тебе вкусила величезна змія, а ти спокійно ходиш і розмовляєш… Може, отрута ще не подіяла? Тобі негайно необхідно до лікаря!

Трал жестом зупинив переживання товариша й сказав:

– Подіяла! Я бачив, як вона виступала назовні. З-під шкіри. Розумієш, щось не дало отруті розійтися по крові! Вона виступила крізь рани, й вони майже одразу затяглися. Розумієш, я й про це хотів з тобою поговорити, але мене дуже цікавила карта. Але оскільки вже розмова повернулася… Тільки не подумай, що я зовсім збожеволів. Того вечора, коли ця потвора напала на нас, з нами щось сталося.

Гіліаса здивувало почуте. Здивувало, що й Трал відчуває те саме, що й він. А Трал продовжив:

– Після сутички з монстром я став… трохи іншим. Я відчуваю в собі стільки сили, стільки енергії. Розумієш! І ця отрута в крові. Вона сама витекла з рани! Щось усередині мене не дало отруті вбити мене!