На поясі в нього завжди висіла його улюблена фехтувальна шабля, зі сталі, що пройшла подвійне молекулярне зміцнення, з прикрашеним золотом витонченим ефесом. Цього разу з графом приїхала навіть його матінка. Вона все не полишала надії одружити його нарешті. Хоч на ельфійській жінці… Хоч на гномській. Разом із матінкою приїхав цілий гурт слуг. Деякі з них жодного разу не бачили ельфів живими, а тут їх привезли до міста, повного самих ельфів. Вони крадькома зиркали на Ділая й Фраю. А слуг, що складалися з ельфів, дуже соромилися. Спілкувалися лише з Ронсом Біром-старшим, управителем маєтку. Це був старий з пишною сивиною та привітними очима. Також спілкувалися з Ронсом Біром-молодшим, зрілим чоловіком років тридцяти п'яти. І то лише спілкувалися з тієї причини, що вони обидва були людьми.
Слідом за Графом прибув другий товариш – Вендор Райс. Одягнений він був у сині шати, під якими ховався захисний круглий нагрудник, дуже незвичайної роботи. Він був виконаний із шорсткого матового металу білого кольору з блакитними прожилками. Вздовж усіх обладунків були розміщені витончені символи яскраво-синього кольору, й здавалося, що вони знаходяться під шаром металу й проступають крізь нього. До того ж від обладунків лунав неголосний механічний гул. Сам цей чоловік був середнього зросту з короткою зачіскою та насичено-блакитними очима. Але дивувало Ділая в ньому інше: Вендор дуже погано піддавався старінню, порівняно з іншими людьми. Він знав його майже тридцять років, і Вендор ні на рік не постарів. І прибув він не один. Із собою він привіз юного рекрута-гнома Дуліфа Грума.
Товариші Ділая зібралися не просто святкувати. Було вирішено, що рушати до легіону вони будуть разом, після того, як добре погуляють.
Ділай та Граф Амерзі сиділи на веранді, коли до них наближався Вендор Райс. Він вичитував гнома за якусь провину. А той покірно дивився на нього, і здавалося, вбирав кожне сказане слово. Граф привітно помахав рукою й голосно сказав:
– Егей, Вендоре! Припини вже полоскати бідолаху, це ж не бій! На ньому вже й обличчя немає, а ти все не заспокоїшся!