Розділ 38.

 Елла зупинила відтворення запису на диктофоні смартфона. У виставковому залі на хвилину запанувала тиша. Родіон та Греков переглянулися, немов з'ясовуючи, хто першим прокоментує почуте? Ініціативу взяв на себе директор музею:

 - Дивні розповіді, відірвані від нашої місцевості... Ще більше мене здивувало, що, тримаючи в руці предмет із поховання часів скіфів, Катя "занурилася" у видіння з життя радянських вождів...

 - Дозвольте з вами не погодитися, Кириле Мефодійовичу, всі географічні об'єкти, що пролунали у видіннях Каті, знаходилися в одній великій країні, до якої входила і наша місцевість, а у всіх почутих нами розповідях переплітаються дві теми, приховані в пророцтвах Дорофія: таємниця меча Ареса та таємниця «князя Ікс». Спробую докладніше пояснити, зіставивши деякі факти, під час наступної нашої зустрічі...

 - Ти вже наш боржник, Родіоне, зрозумів, про що я? - запитувала Елла. - То що ж ти нам розповіси про нащадків Романових у зв'язку із загадкою народження Хассалеха? У своєму родоводі "покопався"? Коріння яких родів виявив у своєму генеалогічному дереві?

 - Що стосується сучасного "Дому Романових", який, до речі, цього року відзначає свій 400-річний ювілей, в інтернеті досить багато інформації про всіх нащадків царського прізвища, зокрема й від морганатичних шлюбів, - доносив інформацію Родіон. - Усі нащадки імператорської сім'ї чоловічої статі, які нині живуть, ведуть родовід від синів Миколи І, але це ті одинадцять, які я нарахував, хто є претендентом на престол у разі відновлення монархії в Росії. Для загадки, що нас цікавить, претендентів набагато більше, адже Хассалех може походити від будь-якого нащадка зі змішаних шлюбів, у жилах якого або якої тече «царська» кров.

 З усіх сучасних Романових мою увагу привернув лише Дмитро Павлович Романов-Іллінський, син американського військового та політичного діяча Павла Дмитровича Романова-Іллінського, онук великого князя Дмитра Павловича, генеалогічно найстарший серед найближчих родичів Миколи ІІ по чоловічій лінії. Так от він народився якраз 1954 року, але в США, і до нашої країни жодного стосунку ніколи не мав. Одружений з Мартою Макдауел, у подружжя народилося в шлюбі три доньки...

 Але чомусь я вважаю, що це тупикова версія, і розповіді про Романових у видіннях Каті - не більше, ніж загальна історія, а також історія Спасо-Преображенського собору в Дніпропетровську, який виявився зашифрованим у пророцтві Дорофія.

 Що ж до мого родоводу, то реєстраційні книги з церкви Андрія Первозваного допомогли мені в ньому розібратися. Радий вам повідомити, що перший переселенець у ці краї з нашого роду був той самий норовливий старообрядець, який підтримав бунт Пугачова, про якого говорила Катерина Друга у видінні Каті. Черніков Яким, так його звали, у церковній книзі записаний, як Йоаким. Він не став священиком у вже побудованій на той час на місці бастіону церкві, не став зраджувати вірі своїх предків, і створив підземний старообрядницький храм на Мамай-Горі, де молився, приймав віруючих. А поруч у землянці жив зі своєю сім'єю, займався пасікою, лікував людей травами... Не прийняття обітниці безшлюбності дало йому змогу одружитися з донькою запорізького козака, отже, ще з тих часів у жилах моїх предків змішалася російська й українська кров.

 - І виходить, що в підземному храмі, який створив твій пра-пра-пра... за батьківською лінією, ховався від німців і помер твій прадід за материнською лінією? - здивувалася Елла.

 - Виходить, що так. Ще поспішаю повідомити, що у щойно почутій розповіді про Брежнєва і його інспекцію цілинних полів, молодий хлопець Вітя - це мій дідусь...

 - Ось як? - знову здивувалася Елла.

 - Дідусь Вітя дуже любить розповідати про цю зустріч під Семипалатинськом із майбутнім главою радянської держави, про те, як Леонід Ілліч "навчив" його пити чачу, а потім співав разом із ним задушевні українські пісні... Я завжди думав, що дідусь, який справді піднімав за комсомольською путівкою цілину, цю історію вигадав чи прикрасив, і завжди слухав із недовірою, тому, коли почув це "у видіннях", то мені навіть стало соромно... Ще дідусь розповідав про те затемнення, яке його застало 30 червня 1954 року в Казахстані. Він говорив, що казахи думали, що настає кінець світу, деякі з місцевих жителів навіть приносили в жертву овець та баранів, щоб «Сонце з'явилося»...

 І про те, як до своїх батьків перед армією він приїхав із молодою парою з казахстанського аулу, у яких була маленька дитина, теж розповідав. За місяць Карімови: Мамед і Айгиз отримали кімнату у гуртожитку в Нікополі, а мого діда забрали в армію. Дід Вітя відслужив у танкових військах в Бресті, а Мамед не поспішав вступати вчитися, він боявся, що після навчання їх повернуть назад до казахстанського степу, тому влаштувався робітником на Південнотрубний завод. Робота була фізично дуже важкою, але оплата за неї допомагала Мамеду утримувати сім'ю. Місцевим керівникам комсомолу, які отримали путівку Карімових, він пояснював, що вступлять навчатися разом із дружиною, коли дитині виповниться три роки.

 На той час політика в державі змінилася, Хрущов на ХХ з'їзді партії 1956 року засуджує культ особи Сталіна, деякі послаблення прийшли і в "кріпосне право" країни Рад. У 1957 році мій дід Вітя разом із Мамедом і його дружиною вступають до Нікопольського гідротехнічного технікуму, навчаються заочно, щиро товаришують. Після закінчення технікуму дід будує зрошувальні канали в Кам'янському районі, а Мамед на іншому березі - у Нікопольському. Мій дід одружився у 1961 році, а в 1962 році в нього з бабусею народився мій батько - Лев. Дружба з родиною Карімових триває. Кожен Новий рік молоді пари, за традицією, зустрічають завжди разом.