Розділ 25.

Археологічна експедиція на Мамай-Горі цього року наближалася до свого фіналу, рівно через тиждень планувався від'їзд з наметового табору всіх її учасників.

 Цілі, поставлені на початку експедиції, були практично виконані: було досліджено і розкопано в місцях осідання ґрунту підземний старообрядницький храм; біля входу в скіфський курган наново було розкопано місце стародавньої пастки, нижче за рівень якої було виявлено поховання Олени - коханої Скіла; потім за допомогою бульдозера навколо кургану з ледь помітним піднесенням було розкопано поховання, як з'ясувалося, стародавніх магів, чаклунів, пророків і лжепророків. Щоб замкнути кільце нарізаних навколо кургану «Плоский» траншей, не вистачало лише однієї невеликої за протяжністю ділянки, і сьогодні бульдозер, що був напередодні відремонтований, знову знімав пласти ґрунту, допомагаючи археологам відстежити його неоднорідності.

 У зоні відповідальності Родіона та Елли, після нарізки траншей бульдозером, фахівцями було підтверджено три "плями", що було дуже схожим на парне поховання та сліди тризни біля узголів'я похованих. Після того, як була виконана ручна прирізка в місцях неоднорідності ґрунту, Родіон проводив зачистку одного з передбачуваних поховань, а Елла - іншого, ще двоє студентів зачищали більшу "пляму" передбачуваного місця стародавніх поминок.

 Студенти першими почали повідомляти про знахідки, сумнівів не було - це було місце тризни. У викопаному котловані були виявлені кістки великої рогатої худоби і черепки битого посуду.

 Родіон та Елла практично одночасно повідомили, що їхні пензлики оголили людські реберні кістки. До них на допомогу прийшли двоє археологів, за кілька годин усі кістки скелетів було очищено від ґрунту. Фахівці підтвердили, що знову виявлено чоловіче та жіноче поховання. Із предметів, які супроводжували померлих у потойбічний світ, знову було виявлено незмінні тринадцять наконечників стріл у чоловічому похованні, і лише один дивний амулет, схожий на ключ у вигляді мініатюрного меча в жіночому похованні. У фахівців викликало здивування те, що амулет був виготовлений з металу, який притягувався магнітом, проте не мав слідів корозії, ніби його поклали в землю вчора, а не дві з половиною тисячі років тому.

 Елла шепнула на вухо Родіону:

 - Родіку, тобі не здається, що ці скелети... Що ці скелети - "наші з тобою"?

 - Я б сказав, що ти мариш, Елло, якби не хотів сказати тобі те саме. Однак мої улюблені кросівки, в яких я був тоді взутий, думаю, пережили б дві з половиною тисячі років...

 - Ти жартуєш, Родіку, а я серйозно не розумію! Як ключ, який мені повісив на шию Скіл, примовляючи, що це ключ від скрині, в якій він сховав Меч Ареса; ключ, який ми випадково "прихопили" з минулого, і який потім безслідно зник, був сьогодні виявлений у похованні таким, начебто його не торкнулися дві з половиною тисячі років перебування під шаром ґрунту?

 - Гадаю, ключ, як і Меч Ареса, виготовлений із метеоритного заліза, яке може у своєму складі містити елементи, що не піддаються корозії, можливо, й такі, що не входять до таблиці Менделєєва, тобто невідомі сучасній науці...

 Розмову Родіона та Елли перервали захоплені крики студентів, які щось виявили на місці стародавньої тризни. Родіон та Елла поспішили приєднатися до них.

 Серед кісток биків та черепків битого посуду студенти демонстрували розбиті фрагменти глиняних табличок із грецькими літерами. Усі учасники експедиції розуміли, що поховання навколо кургану - скіфські, але написи були зроблені чомусь давньогрецькою?

 Археологи на дерев'яному столі розклали всі знайдені шматочки глиняної плитки стародавнього послання, і спробували їх з'єднати. Через деякий час, навіть за відсутності багатьох фрагментів, фахівцями читався напис, який трактували так: «Тут спочивають вигнані з Ольвії лжепророки Родіос і Олена»...

 У Елли підкосилися ноги, коли вона це почула і на власні очі змогла переконатися в правильності тлумачення напису.

 - Чому ж лжепророки? - у жартівливій формі тихо запитав Еллу Родіон. - Адже потрапляння блискавки в будинок Скіла в Ольвії, наскільки мені з достовірних джерел відомо, тим пророкам вдалося передбачити?

 Елла нічого не відповіла Родіону, вона нібито нічого не чула. Опанувавши свої почуття, Елла набрала номер мобільного телефону Кирила Мефодійовича, розповівши йому про події, що відбулися сьогодні на розкопках, вона акцентувала увагу на проханні, щоб виявлений у жіночому похованні "амулет", Греков, як директор музею, попросив розмістити у кам'янській скіфській колекції. Переконуючи свого колишнього вчителя, Елла навела аргумент, що саме за допомогою цього "амулета" Катя зможе продовжити розкривати стародавні таємниці, які можуть пролити світло на розшифровку ще нерозгаданих рядків пророцтв Дорофія. Греков пообіцяв поговорити про це з професором Тепером.

 Увечері того ж дня Родіон та Елла зустрілися з Грековим у виставковій залі музею. Кирило Мефодійович відразу ж повідомив про результат своєї розмови з професором Тепером:

 - Поспішаю вас потішити, друзі! Професор Тепер, порадившись з іншими експертами зі столиці, колегіально ухвалили рішення, що схожий на ключ амулет стане експонатом нашого краєзнавчого музею, тож після експертизи цей стародавній "амулет" буде у вашому розпорядженні.

 - Кириле Мефодійовичу, велике вам дякую! Ось побачите, Катя за цим предметом зможе щось цікаве нам розповісти! - вигукнула Елла.