Розділ 20.

 На Мамай-Горі тривали поетапні розкопки виявленого похоронного комплексу, сьогодні археологами було розкопано скелет жінки, яку охрестили "амазонкою", адже під ліктям лівої руки в неї лежали знову ж таки тринадцять бронзових наконечників стріл, а біля правої руки було виявлено залишки кинджала з кістяним руків'ям. Бурштинових прикрас, як у попередніх жіночих похованнях, виявлено не було. Однак бронзове дзеркальце, як і у всіх, відправлених у потойбічне життя жінок з виявленого навколо кургану похоронного комплексу, було присутнє. У ногах "амазонки" стояла мініатюрна керамічна посудина на низькій кільцевій ніжці, в якій колись зберігали ароматичні олії. Наявність давньогрецької посудини, іменованої - лекіф, у супровідному інвентарі жінки-воїна підказувала, що поховання скіфське, проте фахівці ніколи не робили поспішних висновків, воліючи дочекатися результатів експертизи. Біля узголів'я "амазонки" також були виявлені кістки великої рогатої худоби, що свідчило про стародавні поминки на цьому місці.

 Сьогоднішню зустріч із Грековим у виставковій залі музею Родіон та Елла почали з донесення інформації про перебіг розкопок.

 - Дякую, друзі, за інформацію, - дякував Греков. - Поспішаю повідомити, що похоронний комплекс, який зараз розкопується на Мамай-Горі, справді скіфський! Я щойно спілкувався з професором Тепером телефоном, який повідомив результати радіовуглецевого аналізу кісток попередніх знайдених парних поховань, а також дані антропологів. Так от, вік кісток - щонайменше 2400 років, тож ніякого передбачуваного середньовіччя, це - скіфський період! І знайдений сьогодні скелет жінки-воїна з лекіфом біля ніг, тому підтвердження. До речі, та скіф'янка реально могла бути "амазонкою", адже Геродот нам оповідає про жінок-воїнів у скіфів. А ось дані антропологів дивують: дві, ймовірно, подружні пари загинули однаково, причина смерті одна й та сама - падіння з висоти, цілком можливо, з цього ж урвища Мамай-Гори. У скелетів виявлено численні переломи, зокрема й ушкодження черепів, отримані внаслідок падіння. З життя подружжя або закохані йшли разом. Добровільно? Чи це був особливий ритуал, присвячений якомусь божеству? Чоловіки та жінки стрибали з урвища, а за ними спостерігали глядачі, які потім справляли за ними пишні поминки? Що ж, Мамай-Гора знову ставить нам свої загадки? А ви чим потішите? Що сказала Катя, потримавши в руках зошит Дорофія?

 Елла зі зітханням сказала:

 - У тому то й річ, що нічого... Не змогла Катя що-небудь побачити, нібито, як вона висловилася, «їй не дають»... Однак попросила, щоб ми залишили на якийсь час їй зошит. Камінь і метал зберігає краще, за її словами, інформацію про власника, ніж папір, тож, як вона висловилася, «їй треба налаштуватися, як радіоприймачу, на прийом відповідної хвилі».

 - Нічого, почекаємо, - сказав Греков і знову запитав:

 - А нові думки щодо особистості Хассалеха або місця його народження з'явилися? У родовід Романових не заглядали?

 Родіон узяв на себе відповідальність відповісти на запитання, що прозвучали для них двох з Еллою:

 - Якщо чесно, Кириле Мефодійовичу, не було часу, на розкопках зараз гаряче і в прямому, і в переносному значенні. Сонце не щадить, а курган дарує все нові й нові загадки... Після ж розкопок - ми до вас або до Каті…

 - Зрозуміло, друзі, тоді я ще трохи піднесу вам інформації про доленосний меридіан, і запрошую вас доповнювати мою промову. А почну я сьогоднішню бесіду з перетину «нульового» меридіана і лінії «Залізної Діви». 

 Ми вже згадували, що Гітлер провів багато часу в бункері «Вервольф», що трохи на захід від «нульового» меридіана і, як виявилося, знаходився прямо на лінії «Залізної Діви». Існує версія, що здоров'я фюреру підірвав місцевий граніт, з якого і було виконано підземну частину укриттів, а саме уран, який міститься в камені, який у процесі природного радіоактивного розпаду перетворюється на радіоактивний газ радон, без кольору, смаку та запаху, а оскільки цей газ набагато важчий за повітря, то він має властивість накопичуватися у підвалах та погребах, в даному випадку - у підземному бункері. Медики зафіксували різке погіршення здоров'я Гітлера, що збігаються з часом перебування у ставці під Вінницею, пов'язане з порушенням координації рухів, проблемами з горлом та дихальними шляхами, а також непереносимістю сонячного світла, для чого йому спеціально було виготовлено кашкет із широким захисним козирком.

 Тим часом медикам, які помітили запущений механізм різкого старіння організму, Гітлер не тільки не скаржився, а навпаки, говорив, що під час перебування у «Вервольфі» він сповнений сил, і енергія у нього б'є через край. У медиків є для подібного стану організму особливе визначення: "радіаційне збудження". До речі, у світі не так багато місць, де залягають радонові води, до таких регіонів належить Вінницька область, де в місті-курорті Хмільник, що недалеко від колишнього бункера, навіть використовують корисні властивості радіоактивного газу для лікування багатьох хвороб, але в дуже помірних кількостях. А ось бункер другої людини в Рейху - Германа Герінга, офіційного наступника фюрера, який знаходився у безпосередній близькості до «Вервольфа», був побудований виключно з привезеної з балтійського узбережжя гальки... Питання, чому?

 Можливо, Герінг таким чином усував Гітлера? Мені раптом згадалася стаття в радянському журналі «Химия и жизнь», не пам'ятаю за який рік, але було це ще у вісімдесятих, де розвивалася гіпотеза про те, що іншого завойовника Європи - Наполеона, погубили шпалери... Існувала така теорія, що оселений на острові Святої Єлени у вічному засланні колишній імператор був отруєний миш'яком, яким були просякнуті зелені шпалери в його кімнаті, адже в його волоссі було виявлено багаторазове перевищення норми вмісту цього хімічного елемента... Про навмисне отруєння Наполеона - це й донині всього лише гіпотеза. У випадку з бункером Гітлера можуть бути такі самі гіпотези, але ж ніхто не виміряв дозиметром радіаційний фон у його підземеллі в той час, під час відступу бункер німці підірвали, а зараз із землі стирчать лише деякі бетонні блоки.