Розділ 19.

 Рано-вранці надійний помічник археологів - бульдозер Т-130 своїм ревом сповістив про початок нового дня на розкопках. Жайворонки, що зустрічали світанок своїм співом, затихли, коли ківш бульдозера почав вгризатися в ґрунт на схід від центру кургану «Плоский», з боку берегової лінії Мамай-Гори, обривисті кручі якої щороку руйнувалися й осипалися, іноді оголюючи людські кістки й черепи стародавніх поховань.

 Вже в другій траншеї, проритій бульдозером, фахівці виявили, за їхнім висловом, "пляму" в ґрунті, що свідчила про його неоднорідність, а отже, могла подарувати сюрпризи... Тож у цьому місці члени археологічної експедиції продовжували роботи винятково ручним способом. Виконавши прирізку на глибину до двох метрів за певними розмірами по периметру, у хід пішли пензлики та міні-лопатки. Передчуття археологів не обмануло, вони знову виявили парне поховання. Продовжуючи тонку зачистку, було підтверджено унікальність цього захоронення, адже тіла під час поховання були покладені одне на одне.

 Очистивши від ґрунту всі кістки скелетів, археологи знову виявили бронзові наконечники стріл, бронзове люстерко, бурштинові сережки, а також розсипані намистинки з бурштину, що складали колись намисто на шиї її власниці. Число наконечників виявлених стріл було також рівно тринадцять, як і в попередньому парному похованні, на цю особливість, яку підкреслювали Родіон та Елла, ніхто з фахівців не звертав уваги. Біля узголів'я похованої пари знову було виявлено безліч кісток великої рогатої худоби та битих черепків глиняного посуду - свідчення традиційної у стародавніх народів тризни.

 У ще кількох траншеях, розроблених на той час бульдозером, були помічені "плями", що свідчили про нерівномірність ґрунту. Археологи між собою говорили про можливе виявлення похоронного комплексу, який міг належати до умовного «половецького» періоду.

 Родіон та Елла на хвилі цих новин, ближче до кінця дня, поспішали в музей до Грекова.

 Греков, вислухавши новини з розкопок, сказав своїм гостям, які розташувалися на м'яких стільцях за столиком у виставковому залі музею:

 - Шкода, поки ще ми не маємо антропологічних даних і результатів радіовуглецевого аналізу щодо кісток попередньої виявленої пари, але мені чомусь здається, що ці поховання саме скіфські. У зв'язку з виявленням парних поховань, мені згадалася одна скіфська легенда про кохання Савмака та Лаодіки, які, як і Скіл з Оленою, знали й кохали одне одного з дитинства, та, побравшись, не побажали розлучатися й після смерті. Що з ними сталося - невідомо, лише відомо, що їхні життя обірвалися зненацька. Поховали закоханих разом в одній могилі. Можливо, захоронення, яке сьогодні розкопано на Мамай-Горі, це - поховання Савмака і Лаодіки?

 - Ще одна історія, гідна пера Шекспіра? - задумливо запитала Елла.

 - А мене особисто дивує, що в загробний світ дві пари відправили з одним і тим самим набором предметів і прикрас, - поділився думками Родіон.

- Так, цікаво, - погодився Греков. - І число стріл в обох похованнях було тринадцять, рівно стільки, скільки зображено на камені в кургані «Плоский», а також згадується у пророцтві Дорофія. Але в нас і без нових загадок повно нерозгаданих секретів... До речі, я захопив із собою зошит Дорофія. Можете, коли у вас вийде вчергове відвідати Катю, дати їй потримати оригінали записаних пророцтв... Цікаво, що вона нам зможе повідомити?

 Елла, прийнявши зошит і акуратно помістивши його у відділення своєї дамської сумочки, сказала:

 - Дякую, Кириле Мефодійовичу! Я довго думала, ось ми з вами вважаємо, що повністю розшифрували пророцтво Дорофія «про веретено»? Затвердилися на думці, що храм, про який у пророцтві йдеться - Спасо-Преображенський собор у Дніпропетровську, він же, вірніше місце, на якому його збудовано, бере участь у дуже давній загадці, пов'язаній із Мечем Ареса. Але, оскільки метою Дорофія не є розкриття таємниці місцезнаходження скіфського меча, вам не здається, що цей храм може бути пов'язаний із таємницями інших пророцтв старця?

 - Наприклад, Елла? - запитанням на запитання відповів Греков.

 - Наприклад, із приходом Хассалеха?

 - Яким же чином? Тільки й усього, що Дніпропетровськ потрапляє в ту умовну смугу, де, судячи із "зоряної" мапи, запропонованої Родіоном, може народитися або з'явитися світу «Містер Ікс»? - знову запитав Греков.

 - Це теж дуже важливо, але до цього ми ще повернемося. Я ось зауважила інше, навіщо Дорофій зашифровує історію з дзвонами, яка відкриває нам зв'язок з особистістю останнього імператора Росії, а разом з ним, з усією династією Романових?

 Греков не встиг відповісти, як Еллі вторив Родіон:

 - Згоден з тобою, Елло, варто замислитися, адже особистість Миколи ІІ в нас дуже часто згадувалася під час обговорення подій, що відбувалися на доленосному меридіані.

 - Цікаво, Родіоне, а де ще можна шукати події, пов'язані з династією Романових, які від Петра Першого до Миколи Другого, упродовж більш ніж двохсот років зі своєї трьохсотрічної історії жили в "містичному" Петербурзі, на цій самій – «нульовій осі»? - поставивши запитання, парирував Греков.

 - Спробую пояснити, що я мала на увазі, - спокійно продовжувала Елла. - Згадуйте слова пророцтва: «Хассалех - нащадок: Великого ханства, Великого князівства і Великого царства...».

 - Ти хочеш сказати, Елло, що Хассалех походитиме «від коліна сім'ї мучеників»? - зацікавився Греков. - Але тоді розшифруй, будь ласка, як ти підведеш під цю умову того, хто міг би сьогодні називати себе нащадком Романових?