Розділ 15.

 Під час розкопок, що тривали навколо кургану «Плоский», було виявлено два поховання на глибині, що досягала всього лише одного метра. Чоловіче та жіноче поховання належало, найімовірніше, до епохи середньовіччя. Біля чоловічого скелета було знайдено 13 бронзових наконечників стріл та те, що залишилося від зброї воїна - залізного меча. Біля лівої руки жіночого скелета було виявлено бронзове люстерко, на реберних кістках - намисто з бурштину, біля черепа - бурштинові сережки, а в ногах обох скелетів знаходилися кілька глиняних посудин невеликих розмірів. Біля узголів'я похованої, можливо, в один час, пари, було виявлено биті черепки глиняного посуду і безліч кісток від великої рогатої худоби. Ймовірно, у цьому місці відбувалася стародавня тризна, тобто поминки за тими, кого поховали.

 Однак не тільки фотографіями цих поховань, а також знахідок, що їх супроводжували, Родіон та Елла хотіли ввечері поділитися з Грековим, який цього року ще жодного разу не відвідував місце розкопок на Мамай-Горі. Родіону його друг із міліції повідомив, що справу про загибель Льоші Могучого закрито з вердиктом: «нещасний випадок». Фактів стороннього втручання, що спричинили загибель молодої людини, не виявлено. Його вцілілі особисті речі та ноутбук мають бути передані його матері. Однак німецькою мапою зацікавилися спецслужби, і вона не входить до списку предметів, що підлягають поверненню. Передбачається, що пізніше мапу буде передано історикам. Про все це Родіон у присутності Елли розповів Грекову під час їхньої нової зустрічі у виставковій залі музею.

 - Підозрюю, що після ознайомлення з написами на мапі, Академія наук організує нове дослідження Кам'яної Могили, - відреагував на інформацію Греков. - Але нас, на жаль, не запросять для участі в цих вишукуваннях...

 - А мені дуже шкода, що оригінал мапи не зможе потримати в руках Катя, вона могла б багато чого прояснити, - з жалем сказала Елла.

 - Мапи - так, але ж є ще металевий футляр, який мають повернути, - пожвавився Родіон. - Футляр з орлом і свастикою є у списку речей, що підлягають передачі родині загиблого.

 - Тоді, можливо, з його допомогою Катя нам відкриє таємниці розкопок, які проводили археологи «Аненербе» на півдні України? - висловила надію Елла.

 - Не знаю, чи зможе Катя через футляр відкрити якісь таємниці? Але я вже повірив у правдоподібність її видінь, - сказав Родіон.

 Греков після короткої вступної бесіди, налаштувавши ноутбук і проектор, запропонував гостям, які розмістилися на м'яких стільцях, подивитися і послухати другу частину своєї лекції про доленосний меридіан:

 - Розповівши про чотири Великі міста, столиці у різний час могутніх держав та імперій, які розташовані на меридіані Великої піраміди та віддалені одне від одного на рівних відстанях, корисно буде пригадати й про інші міста, які лежать на цій осі, що також мають цікаву історію.

 Директор музею переконався, що його уважно слухають, і запустив демонстрацію слайдів на великому екрані:

 - Далі не будемо слідувати руху за географічними принципами. Сьогодні розповім вам про скромне українське містечко - Умань, через яку також проходить наш «нульовий» меридіан. У цьому мальовничому місці засновник брацлавського хасидизму рабі Нахман заповідав зустрічати єврейський Новий рік, тут же, в Умані, розташована і його могила, відвідини якої та святкування Рош га-Шана привертають щороку десятки тисяч паломників з усієї земної кулі. Головною ж визначною пам'яткою міста є парк «Софіївка», заснований 1800 року тодішнім власником міста польським магнатом, нащадком гетьмана Речі Посполитої, Станіславом Потоцьким та названий на честь його красуні дружини гречанки Софії Вітт-Потоцької. До зустрічі з Потоцьким, Софії приписують любовні зв'язки і з намісником цариці Катерини ІІ на південних землях - Григорієм Потьомкіним. До речі, дочка Софії, Ольга була одружена з Левом Наришкіним, одним із представників знаменитого роду, яка жила та померла в Парижі, про спадкоємців нічого невідомо. У парку проростає безліч видів місцевих та екзотичних дерев і чагарників, фонтани та водні каскади штучних басейнів і ставків можна хіба що порівнювати з пишністю таких самих споруд у Петергофі або Версалі. Тут всюди можна зустріти скульптури давньогрецьких мислителів, давньогрецьких і давньоримських богів. Багато назв гротів, скель, павільйонів запозичені з античних міфів. Вигляд Сторожових веж виконано за подобою храму богині Вести, що знаходиться в італійському місті Тіволі. Грот Венери має вигляд античного храму. Тут є штучний водоспад, звідки вода падає з висоти 18 метрів. Є навіть підземна річка Ахеронт, з давньогрецької міфології - "річка скорботи", одна з річок у царстві Аїда, описана в «Одіссеї» Гомера та «Божественній комедії» Данте Аліг'єрі. З міфології відомо, що в річці з Підземного царства мертвих мати купала Ахіллеса, щоб він був невразливий, тримаючи його за п'яту. Варто сказати, що парк у різні роки відвідували російські царі, першим з яких був Олександр І, парком навіть володів імператор Микола І, який подарував Софіївку своїй дружині та якийсь час парк мав неофіційну назву - Царицин сад. Алеями парку свого часу бродили: Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Олександр Пушкін, а також декабристи, яким приписують членство в масонських ложах: Волконський, Пестель, Бестужев-Рюмін. У самому ж парку помічено безліч масонських символів, серед яких фонтан у самому центрі парку у вигляді змії, що згорнулася в клубок, а також колони, каміння оброблене та природної форми. Є легенда, що в парку, в павільйоні на острові Анті-Цирцеї зустрічалися 1941 року диктатори Адольф Гітлер та Беніто Муссоліні, але достовірного підтвердження цьому факту немає. Проте достовірно відомо, підтверджено кадрами німецької кінохроніки, що 28 серпня 1941 року Гітлер і Муссоліні, а також відомі діячі Третього Рейху: Рібентроп, Гебельс, Борман все-таки в місті були, де прийняли парад німецьких військ, які успішно провели під Уманню операцію проти частин Червоної Армії. Воїни італійської дивізії, яких і прилетів привітати Муссоліні, не встигли приєднатися до параду в Умані, оскільки їхні вантажівки були не пристосовані долати український чорнозем, що розкис після зливових дощів. Не дочекавшись, обидва диктатори виїхали назустріч італійському корпусу. Зустріч із дивізією «Торіно» відбулася біля села Ладиженка на «нульовому» меридіані, де фашистами було організовано парад. Трибуна, з якої війська вітали фюрер і дуче, була встановлена на вершині скіфського кургану. Муссоліні прагнув зміцнити союз із Гітлером, і отримати в такий спосіб можливість більшої експансії на схід, для цього і пропонував допомогу своїх військ у битві проти Сталіна. На німецьке командування стан військ союзників справив жалюгідне враження, після якого Гітлер ухвалив рішення відмовитися від допомоги італійців у війні проти Радянського Союзу, можливо, щоб не розділяти славу з Муссоліні, адже до кінця літа 1941 року становище на фронтах для Німеччини складалося якнайкраще. Про це рішення фюрер оголосить не одразу, однак, можливо, це рішення, ухвалене на лінії «нульового» меридіана, мало певний вплив на результат війни у східному напрямку.