Розділ 10.

 Після чергового дня розкопок, які поки що не привели до очікуваного результату, Родіон та Елла, зателефонувавши Грекову, побажали з ним поспілкуватися. Кирило Мефодійович із радістю погодився, і запропонував зустрітися ввечері у нього вдома.

 І ось уже гостинний господар «Будинку з химерами» пригощав своїх колишніх учнів чаєм, розмовляючи зі своїми гостями за круглим столом у вітальні.

 Родіон і Елла переказали Грекову все, про що вони дізналися від Каті, яка отримала інформацію надприродним чином, з видіннями, що прийшли їй. Директор музею уважно слухав, часом не приховуючи здивування. Коли Греков почув, що загиблий бульдозерист підібрав і сховав футляр з мапою, яка належала німецькому археологу Петеру Крюгеру, вимовив:

 - Ця мапа - цілковита загадка, а тепер ще й дізнаємося, що вона належала археологам «Аненербе», які проводили розкопки на Мамай-Горі, у тому місці, де була похована голова Скіла!

 Після невеликої паузи Греков продовжив:

 - У мене також є новина, щоправда сумна, ми отримали повідомлення, що професор берлінського університету Клаус Крюгер помер від серцевого нападу в себе на батьківщині, так і не домігшись від нашої влади дозволу на перепоховання останків свого батька в Німеччині.

 Родіон, встав з-за столу, вимовив:

 - Вічна йому пам'ять!

 Елла і Греков також встали з-за столу. Після хвилини мовчання за професором із Берліна, господар будинку запропонував гостям знову сісти за стіл та продовжив:

 - Могилу Петера Крюгера, я думаю, ми на Мамай-Горі окультуримо, адже він був нашим колегою, він не воював, а просто шалено любив справу, якою займався - археологію, так про свого батька говорив його син - професор Клаус Крюгер.

 Греков, витримавши паузу, змінив сумну тему запитанням:

 - Отже, Катя пропонує музею отримати від неї в дар кулон Мамая?

 - Швидше Сансара - тибетського ченця, - уточнила Елла.

 - Ім'я Сансар, наскільки я пам'ятаю, у перекладі з санскриту означає: «космос», - говорив Греков. - Звідки знаю? Пам'ятається, перший монгольський космонавт, який літав із Джанібековим, мав важковимовне ім'я, прізвища в них тоді були заборонені, тож коли він став міністром оборони своєї країни, узяв собі родове прізвище - Сансар, що означає: «космос».

 - У вас чудова пам'ять, - похвалив Грекова Родіон, відволікаючись на пошук інформації в інтернеті на ноутбуці, який він розташував поруч на стільчику. - Раз вже згадали Джанібекова скажу, що його батько - наш земляк, родом із Запоріжжя, а ось ногайське прізвище космонавт узяв своєї дружини, родовід якої ведеться від монгольських ханів!

 Елла і Греков слухали з подивом, Родіон продовжив:

 - Тепер знову повертаюся до значення слова «сансар». У санскриті похідне цього слова – «сансара» - означає «нескінченний цикл», а в індуїзмі та буддизмі «сансара» - це концепція, що описує циклічну природу життя і смерті, згідно з якою істоти постійно перероджуються в матеріальному світі.

 Греков, уважно вислухавши Родіона, торкнувся теми взаємин Мамая та Білозерки:

 - Те, що вам розповіла Катя, існує в народній творчості як легенда, саме тому наша гора і носить ім'я Мамая, а річка називається Білозеркою, також лиман, у який впадає річка, називається Білозерським. Як водиться, легенди не народжуються, не маючи на те підстав. Як я вже вам розповідав, справді, у місці, яке зараз приховане водами Каховського моря, Мамай заснував місто Замик, яке використовував як свою ставку. На Мамай-Горі, крім могильників різних епох, археологами було виявлено сліди поселення, датованого часом життя золотоординського темника. Дослідники, які підтверджують існування генуезького міста на Мамай-Горі, також кажуть і про виникнення в той самий час нового християнського поселення вниз за течією Дніпра, поблизу нинішнього Херсона, куди, за переказами, і перемістила своє місто його правителька. До речі, сучасне селище міського типу в пониззі Дніпра так і називається - Білозерка.

 Тепер про заключні битви Мамая. Всі ми знаємо, що військо темника було розбите в Куликовській битві під час походу на Московське князівство. Трагедією для Мамая було те, що на Куликовому полі загинув проголошений ним ханом малолітній Мухаммед Бюлек, за якого емір був беклярбеком, тобто фактичним правителем Західної Золотої Орди. Ця обставина загострила боротьбу Мамая з ханом Тохтамишем, підтримуваним Тамерланом, за владу в усій Золотій Орді. І в тому ж вересні 1380 року недалеко від наших місць відбулася вирішальна битва між військом Мамая і Тохтамиша, унаслідок якої більша частина воїнів беклярбека перейшла на бік законного хана і присягнула йому. Подальша доля Мамая нам відома. Залишається лише додати, що дружини Мамая, а також знатні жінки з роду сина Чингісхана Джучі, швидше за все, залишені в Замику, були захоплені Тохтамишем. Більше про Замик в літописах не згадується… Тож розповідь Каті цілком правдоподібна.

 - Для мене особисто в оповіданні Каті про кулон прозвучала одна загадка, - говорила Елла. - Мамай викинув кулон у кам'яний колодязь, а дід Бабенка на дні кам'яного колодязя "відібрав" кулон у напівзотлілого трупа?

 - Нічого в цьому дивного я не вбачаю, - заперечував Родіон. - Загибла в колодязі людина могла бути шукачем скарбів, таким самим, як і Льоша.

 - Гаразд, друзі, не варто фантазувати на цю тему, - вів далі розмову Греков. - Скажіть Каті, що музей згоден отримати від неї в дар кулон, однак нехай добре подумає, адже це вже дуже особиста річ - подарунок загиблого брата... У будь-якому разі, я попрошу наших спонсорів перерахувати гроші їй на лікування.