Розділ 1.

                                                                                Гай-гай!.. Все так. Колись я був тут юним.

                                                                                Ходив на бій. Поїв коня з ріки.

                                                                               Мов сон, пройшли сармати, готи, гунни,

                                                                                Авари, печеніги, кипчаки.

                                                                               Чиї тепер там кроки землю будять?

                                                                                Яка зійшла над обрієм доба?

                                                                               Я міцно сплю, тримаючи на грудях

                                                                               Тяжінь високовольтного стовпа.

                                                                                                        Б.М. Мозолевський.

 Обрій у синьому серпанку з ілюмінатора літака виглядав напівкруглим. Катя із захопленням дивилася на яскраво освітлені сонцем різнокольорові, переважно відтінків зеленого кольору, квадратики доглянутих полів і садів унизу, на відокремлені одна від одної посадки з кипарисоподібних тополь, що прагнуть до неба, на рівні лінії каналів зрошувальних систем, на стрічечки доріг, на автомобілі, які пересуваються по них. Маленькі будиночки з висоти пташиного польоту здавалися іграшковими, такими, начебто їх тільки-но дістали з подарункової коробочки та встановили для дитячої гри, а тоненькими ниточками залізниці ось-ось має пройти іграшковий потяг...

 Подумки згадуючи все, чого вчив інструктор на курсах з парашутного спорту, Катя готувала себе до свого першого в житті стрибка. Це було її мрією. Мати, яка ростила їх із братом без батька, була проти такого захоплення доньки, проте не мала сил чинити опір наполегливості дівчини, яка щойно закінчила школу і збиралася продовжити навчання в університеті, щоб здобути педагогічну освіту за фахом: фізична культура. Під час навчання в школі Катя зарекомендувала себе відмінною спортсменкою, книжкові шафи та полички у неї вдома були всюди заставлені виграними на змаганнях різного рівня призами: кубками, тарілками, грамотами і медалями. З ранніх років вона відвідувала невластиві дівчинці спортивні секції з боротьби та важкої атлетики, і в цих видах спорту досягла вражаючих успіхів: неодноразово ставала чемпіонкою області та призеркою різноманітних змагань у своїй ваговій категорії з вільної боротьби, а у важкій атлетиці удача їй посміхнулася значно більше, їй вдалося стати чемпіонкою України серед юніорів та отримати запрошення до молодіжної збірної. Тож майбутнє навчання мало перетворитися на формальність, адже попереду чекали закордонні збори, змагання та тренування на спортивних базах.

 Літак, а це був АН-2, схоже на потрібній висоті досяг заданого району над піщаними дюнами і став кружляти. Піщані кучугури в районі Енергодару для висадки парашутистів було обрано невипадково: по-перше, ґрунт для посадки недосвідчених курсантів був м'яким; по-друге, тут, на багато кілометрів, як у пустелі, зовсім не було високорослої рослинності, адже нерідко новачки йдуть на зближення з високими деревами і заплутуються в їхніх кронах, а гілки можуть завдати каліцтва та серйозних травм спортсменам, до того ж проблемою потім стає й благополучне повернення парашутиста, що завис, на землю. Катя раптом згадала, як після лекції, яку вона проігнорувала, листуючись із подругою в месенджері, інструктор Родіон запитав її, єдину дівчину в групі:

 - Курсантка Катерина, будь ласка, дайте відповідь, навіщо у вашому спорядженні буде ніж?

 Катя блискавично відповіла жартом:

 - А це, якщо парашути раптом не розкриються: і основний, і запасний... Харакірі собі зробити.

 - Насправді ніж у вашому спорядженні потрібен буде, щоб у разі вашого зависання за літаком обрізати утримувальну витяжну мотузку і ввести в дію запасний парашут. Якщо під час зависання відбулося часткове розкриття купола, обрізати вільні кінці: спочатку дальній від руки з ножем, потім ближній. Якщо один парашутист проскочить через кілька строп купола іншого парашутиста, і купол його парашута почне затягувати в утворену петлю, у цьому випадку парашутист, у чиї стропи потрапив інший, повинен негайно обрізати зачеплені стропи. Також при зависанні на електроопорі або в кроні дерева ніж допоможе звільнитися від строп, що утримують парашут, - анітрохи не зніяковівши від жарту дівчини, не вперше, для всієї групи курсантів повторив суворий інструктор.

 Інструктора Родіона, який готував групу до першого стрибка, читаючи лекції та інструктажі, проводячи фізпідготовку на спортмайданчику і батуті, сьогодні поруч не було, курсантів супроводжував інший інструктор, який сухо представився перед посадкою в літак - Макарич.

 Після досягнення літаком потрібної висоти, літній сивочолий Макарич у місці, де передбачалося виконати стрибки, відчинив двері «Аннушки», як ласкаво називали повітряну машину пілоти і парашутисти, покликав до себе курсанта, якому належало здійснити стрибок першим. Обійнявши хлопця за плечі, як рідного, запитав, говорячи просто у вухо:

 - Ну що, все пам'ятаєш?