Розділ 20.

 У результаті ще одного тижня розкопок похоронну камеру і дромос було повністю звільнено від ґрунту, за кілька метрів від каменя з черепом було виявлено поховання коня - вірного помічника свого господаря, покладеного на живіт із підігнутими ногами. Також за кілька метрів від центру поховання було виявлено невеличкі бронзові казани з кістками, а також амфори, в які під час обряду поховання було налито вино, проте посудини було повністю зруйновано під час осідання ґрунту.

 Офіційно експедиція завершувалася через тиждень. Від цього всім учасникам було трохи сумно, адже всі здружилися і нікому не хотілося роз'їжджатися, до того ж, на думку багатьох фахівців, курган не розкрив усіх своїх таємниць... Так чи інакше, у таборі археологів чимало фахівців вже готувалися до від'їзду.

 У підготовлені контейнери фахівці обережно укладали знайдені артефакти. Особливо цінні знахідки, відразу ж після їх виявлення, археологи поміщали в невеликі сейфи. Череп, імовірно скіфського царя, на срібній таці, був поміщений у саркофаг із прозорого оргскла, а потім у спеціальний металевий сейф. Усі знахідки були сфотографовані в місцях, де їх було знайдено, ретельно задокументовані, а контейнери та сейфи, в які вони містилися, пронумеровані. Фахівцями за допомогою комп'ютера була розроблена 3D-модель кургану, де було видно всі його нехитрі лабіринти, а також було відзначено всі місця знахідок для подальшого аналізу.

 Контейнери і сейфи археологічної експедиції були завантажені в спеціально обладнаний вантажний автомобіль інкасаторської служби, який у супроводі міліцейської легкової машини взяв курс на обласний центр. Після від'їзду кортежу, у таборі археологів, як зазвичай у цей час, пролунав гонг, звук якого кликав всіх до обіднього столу.

 Сьогоднішній обід був прощальним для багатьох фахівців, а також німецьких колег перед від'їздом на батьківщину. Зібравшись за одним столом разом зі студентами та волонтерами, досвідчені археологи та професори не приховували своєї незадоволеності результатом пошуків, і багато хто висловлював припущення, що варто було б іще повернутися сюди, щоб продовжити розкопки. Навіть незважаючи на той факт, що сучасний прилад не показав існування ще якихось порожнеч, не зафіксував знаходження у більш глибших шарах ґрунту металевих предметів, вчені схилялися до висновку, що не всі артефакти, здатні пролити світло на те, що відбувалося тут багато століть тому, знайдені. Більшість сходилася на думці, що гробниця піддавалася розграбуванню і, ймовірно, неодноразовому, в різні епохи. Багато хто виступав за продовження розкопок наступного року навколо кургану.

 Насолодившись смачною юшкою і кашею, приготованими кухарем Саміром в армійській пічці на дровах, деякі з членів професійного складу експедиції поспішили завантажити особисті речі в мікроавтобус, що під'їхав. За німецькими археологами, годиною раніше, на гору прилетів невеликий гелікоптер, який повинен буде доставити їх прямо в аеропорт.

 Перед моментом розставання, хтось запропонував зробити груповий знімок на пам'ять.

 Для фото всі учасники вишикувалися в кілька рядів, морщачись від сонця і посміхаючись.

 Подякувавши всім членам експедиції, від кухаря Саміра до керівника Тепера, професор Крюгер разом із іншими археологами з Берлінського університету, поспішив до борту гелікоптера.

 Професор Тепер, який проводжав німецьких колег, обійнявши Крюгера, спробував відвести його вбік та сказав:

 - Дякую, дорогий друже, ваш прилад та методи нам дуже і дуже допомогли.

 - Не варте подяки, як видно тим, хто не мав таких приладів, вдалося виявити й забрати скарби набагато раніше, але я дуже задоволений, що ми мали честь бути членами вашої команди. Мене завжди цікавили скіфські поховання, і я завжди із задоволенням приїжджав до України, щоб брати участь у будь-якій експедиції. Я вже старий, але буду радий, якщо знову запросите моїх учнів для участі в розкопках. На жаль, на території Німеччини ми знаходимо лише наконечники скіфських стріл, а тут у вас просто кожен метр землі готовий піднести сюрприз розміром зі скриню золота!

 - Тільки от з курганом нам цього разу не пощастило, а може, якраз і пощастило. Можливо, і не було там ніякого золота, і нам доведеться ще розшифрувати цей ребус? Що за дивне поховання у царському місці без багатих прикрас? Може це карта, яка таємними знаками вказує, де заховані основні, ще не знайдені, реліквії скіфів? У те, що це гробниця легендарного царя Скіла, я не вірю. Адже відомо, звісно, якщо нам Геродот розповів правдиву історію, а не легенду, що могилу Скіла або його останки слід шукати за Дунаєм, де його було вбито й обезголовлено.

 - Любий друже, немає нічого неймовірного в тому, що череп Скіла міг опинитися в місці, де він народився і жив. Менш вірогідною може здатися історія про те, що Пергамський вівтар Зевса будувався в Малій Азії, а дивак з Німеччини Карл Хуман, по цеглинці, після його виявлення, перевіз Пергамон до Берліна, але ми з вами сьогодні знаємо, що це так і є! На жаль, моя мрія - дослідити Кам'яну Могилу поблизу Мелітополя, те, навіщо приїжджав сюди і мій батько, не здійсниться. Я надто старий. На мою думку, клинопис цієї історичної пам'ятки, якщо розшифрувати ці прадавні письмена, може не тільки перевернути уявлення про усталені стереотипи походження рас та народів, а й, можливо, навіть допомогти людству уникнути глобальних конфліктів і катаклізмів у майбутньому...

 - О, відчувається, професоре, ви успадковуєте містичний дух «Аненербе». Я, як вчений, з повагою ставлюся до вірувань і культури стародавніх народів, але я реаліст, і поки що мій життєвий досвід, як археолога в тому числі, не дає мені права засумніватися в тому, що почерпнути сучасній людині справжні знання про будову світу в стародавніх цивілізацій не видається можливим, а тим паче, отримати такі знання, які містять якийсь код нашого самозбереження. Ми з вами сучасні люди і саме наша цивілізація має найдосконаліші знання!