Розділ 15.

 Наступного дня, як домовилися, Родіон та Елла прийшли до краєзнавчого музею, де їх привітно зустрів директор. Греков чергував сьогодні у музеї один. Розташувавшись на м'яких, але невисоких стільчиках у Скіфській залі, що була розташована безпосередньо біля вхідних дверей, щоб бачити відвідувачів, які, можливо, прийдуть цього недільного дня, співрозмовники готувалися розпочати обговорення таємниць пророцтв. Директор музею на маленькому столі відкрив свій ноутбук. З іншого боку столу зі скляною поверхнею також із ноутбуком розташувався Родіон.

 - Ну що, Родіоне, був час зайнятися виконанням «домашнього завдання»? - запитав Греков.

 - Якщо чесно, часу особливо не було, але ось що я розшукав на просторах інтернету...

 Греков і Елла завмерли в очікуванні, Родіон продовжив:

 - Отже, «у туманний день два птахи в небі встромляться один в одного». Я зібрав в інтернеті деякі дані щодо «туманного» дня, але наслідуючи Кирила Мефодійовича, спочатку хочу запитати у вас, чи є якісь припущення?

 - Це може бути будь-який день з 1 жовтня до 1 квітня, коли нас змушують вмикати габарити під час руху на автотранспорті, - припустила Елла.

 - А я думаю, що таким може бути взагалі будь-який день у році, ви хіба не спостерігали тумани влітку, особливо вранці над водою? - заперечив Греков.

 - Знаєте, я також спочатку думав, що це якийсь похмурий осінній день, але з'ясувалося, що у наших предків був спеціальний день, який називали "Туманником", і цей день - 11 серпня! Помічено, що саме після цього дня починалися тумани, щоправда, не скажу, в якій смузі географічних широт це було помічено.

 - Родіку, давай уже по суті, - сказала Елла. - Відчуваю, ти розкопав щось цікаве... То що ж розкривають перші рядки цього пророцтва?

 - Думаю, що так, Елло, проте для початку хочу повідомити вам деякі примітні події, які відбулися в день 11 серпня, в різні роки, в усьому світі. Отже, починаю з останніх. 2011 рік - у Челябінській області, в Росії, зіткнулися два потяги. 2003 рік - НАТО прийняла командування міжнародними миротворчими силами в Афганістані, того ж 2003 року, цього дня, українські військові почали брати участь у миротворчій місії в Іраку. 2000 рік - останній повний день походу російського атомного підводного човна «Курськ». 1996 рік - померла болгарська провидиця Ванга, яка передбачила трагедію підводного човна «Курськ» та інші доленосні світові події. 1999 рік виділю особливо, у той рік відбулося повне сонячне затемнення, видиме на території Європи. Повна фаза затемнення тоді накрила Париж, у зв'язку з чим у телевізійних передачах і друкованих виданнях обговорювали катрени Нострадамуса, які нібито пророкують після цієї події появу на планеті «Короля жаху». Вже після затемнення стали з'являтися повідомлення в ЗМІ, що спираються на наукові дані, що цього дня, нібито, почалося зміщення магнітних полюсів Землі, яке триває й досі.

 - Я добре пам'ятаю цей день, - перебив розповідь Родіона Греков. - В Україні це затемнення теж спостерігалося, максимальна фаза тоді була зафіксована в Ізмаїлі та дельті Дунаю, де Сонце виявилося на дев'яносто з гаком відсотків закрите місячним диском. «Столиця» ж затемнення, де була найтриваліша повна фаза, знаходилася на території Румунії, здається, у вузькій смузі від гір Вранча, звідки в Україну приходять найпотужніші «хвилі» землетрусів, до півночі історичної області Добруджа біля дельти Дунаю. Це було найбільш «темне» затемнення, яке мені довелося спостерігати. Вибач, що перебив, продовжуй, Родіоне.

 - Ні, нічого, продовжуємо далі, - сказав Родіон. - Цього дня, 1984 року президент США, колишній актор, Рональд Рейган, перевіряючи мікрофон перед початком прес-конференції, не підозрюючи, що говорить у прямому ефірі, заявив на весь світ: «Дорогі американці, я радий повідомити вам, що щойно підписав закон про оголошення Росії поза законом на вічні часи. Бомбардування розпочнеться через п'ять хвилин».

 - Виходить, через жарт, світ міг перестати існувати ще у 1984 році? Адже якби цю інформацію в СРСР досить швидко опрацювали, то могли б спрямувати і превентивний ядерний удар? - обурювалася Елла.

 - Так, у сучасних умовах «підльотний час» обчислюється хвилинами, виходить, що доля всього людства може залежати всього лише від кількох секунд, що залишилися на ухвалення рішень тими, чий палець «знаходиться на ядерній кнопці», - сказав Родіон.

 - Це жахливо, а раптом той, хто тримає «палець на кнопці» - ненормальний? Раптом, щось із ним сталося в психічному плані, помутився розум? І ми всі заручники? - обурювалася Елла.

 - Усе, звісно ж, складніше, ніж ви думаєте. Від однієї людини натискання ядерної кнопки, вочевидь, технічно неможливе, там діє цілий ланцюг, я думаю, відповідних секретних підтверджень, - намагався внести ясність Греков. - Однак від ухвалення рішення одним божевільним лідером, ядерний старт, на жаль, не виключений...

 - Тепер про зашифровану подію, про яку йдеться: «У туманний день два птахи в небі встромилися один в одного», - продовжив інтригувати Родіон. - Так от, 11 серпня 1979 року в небі зіткнулися два літаки, тобто два «птахи». «Один із яких східний, витканий із бавовни»: літак Ту-134 здійснював рейс за маршрутом Ташкент-Гур'їв-Донецьк-Мінськ, на його борту перебувало 17 футболістів ташкентського клубу «Пахтакор», назва клубу дослівно перекладається як «бавовнороб». «Інша - північна, кована із заліза...». Інший рейс того дня виконував такий самий літак Ту-134 із Челябінська - міста металургів, до Кишинева. «Дощ із крові випаде в місці, де народився зірковий правитель, який невдовзі після цього, почне війну...» Трагедія сталася в небі над Дніпродзержинськом, батьківщиною тодішнього Генерального секретаря ЦК КПРС Брежнєва, який 25 грудня 1979 року ввів радянські війська в Афганістан. За словами очевидців, частини тіл загиблих пасажирів разом із речами та уламками літака падали з неба... На землю в радіусі восьми кілометрів у буквальному смислі випав «кривавий дощ». Загалом у зіткненні авіалайнерів загинули 178 людей. Провину за трагедію поклали на диспетчерів, їхні помилки зафіксовано у радіопереговорах. Існувала також версія, що літаки могли бути випадково збиті ракетами під час якихось секретних військових навчань у цьому районі. Але була ще одна версія, що нібито сам Брежнєв і був винуватцем катастрофи. Диспетчер, віддаючи накази про висоти, які займають борти, керувався перевагою літерного, віддаючи верхній повітряний ешелон урядовому рейсу, який раптово з'явився. За деякими джерелами, Брежнєв летів тієї злощасної години на відпочинок до Криму і його маршрут якраз проходив над своєю малою батьківщиною. Однак із джерел масової інформації того часу дізнаємося, що Генсек на той момент вже кілька днів як відпочивав на півдні... Чи був літерний рейс, і хто був на його борту - досі невідомо. У тій катастрофі загинув рідний брат моєї бабусі - Степан Андрійович, який мешкав у Донецьку, в аеропорту якого він і підсів на той злощасний рейс, прямуючи у відрядження до Мінська.