Розділ 9.

 Приїхавши додому, Родіон та Елла знову поспішили до будинку свого колишнього вчителя. Ці зустрічі-вечори після розкопок стали вже звичними. За чаюванням, у компанії спочатку обговорювалися події дня, що минає, на розкопках, потім починалося обговорення «записів Дорофія».

 - Ну, вундеркінди, які будуть нові версії розшифрування рядків останнього пророцтва Дорофія? – з неприхованою цікавістю запитав Греков.

 - До того, що ми вже обговорили, щоб мати якусь логічну послідовність, - розпочав виклад своїх думок Родіон, - я вирішив акцентувати увагу на значеннях слів та словосполучень, які могли б призвести до розкриття алегоричного. Отже, перше: згадуються «сарацини» – кочове плем'я бедуїнів, що мешкало вздовж кордонів із Сирією, але так з часів хрестових походів європейці називають усіх мусульман.

 - Чи можна вставити свої «п'ять копійок», Родіоне? – звернулася Елла.

 - Так, звичайно, у нас не Арабський халіфат, кажи, будь ласка.

 - Так от, у дослівному перекладі з грецької, слово «сарацини» означає «східні люди», тобто ті, хто прибув зі сходу. Тож поки що я б не обмежувалася поняттям лише мусульман у значенні цього слова.

 - Чудово, приймаємо, - погодився Родіон. – Тепер друге: «кінські води». Тут усі джерела вказують нам на нашу місцевість, адже так турки дослівно називали нашу річку Конку, яка протікає територією нашої області, починаючись біля кордону з Донецькою областю та впадає до Каховського водосховища. Раніше довжина річки була набагато більшою, ніж зараз, адже її русло стало частиною рукотворного моря. Також у Херсонській області зберігся рукав Конка, найбільший із рукавів дельти Дніпра.

 - Тепер дозвольте і мені вставити свої «п'ять копійок»? - звернувся до своїх колишніх учнів Греков і, не чекаючи на дозвіл, продовжив викладати свої думки. - Якщо пам'ятаєте, я вже вам розповідав, що на Конці була ставка Мамая і навіть часом столиця Золотої Орди, коли темникові вдавалося оволодівати справжньою столицею Сараєм на лівому березі Волги. Ще деякі історики стверджують, що річка Конка – це та сама легендарна річка Калка, у якої сталася одна з нищівних поразок руських воїнів від монголо-татар. Також біля річки Калки відбулася й вирішальна битва між військом Мамая та військом хана Тохтамиша, який ворогував з ним за владу в Золотій Орді, внаслідок якої Мамай із залишками вірних йому сподвижників втік до Криму.

 - Отже, Кирило Мефодійовичу, і ви підтверджуєте, що «кінські води» – наша місцевість? – просив підтвердження своєї версії Родіон.

 - Звичайно! Більше того, можу розвинути думку, що «кінські води» можна асоціювати і з назвою «скіфські води», оскільки життя кочівників було нерозривно пов'язане з цими шляхетними тваринами, - ствердно сказав Греков.

 - Ми ще не розглянули, що означає вираз: «камені Шу»? - запитав Родіон. - Які, як і «кінські води», «не захочуть залишати сарацини»?

 - Ми вже позначили кордон «кінських вод» старим руслом річки Конка, отже «камені Шу» знаходяться, швидше за все, південніше, а що там у нас кам'яне? Моя версія – Кримські гори, а можливо, весь півострів Крим? - запропонував свою версію Греков.

 - Шу – єгипетське божество повітря та сонячних променів, вважався сином бога Сонця – Ра, – повідомила Елла.

 - Ну як тут не згадати кримську засмагу та консервні баночки у сувенірних крамницях курортних кримських містечок із написом: «Повітря Криму», - пожартував Родіон і продовжив. - Зараз пишу запит до пошукової системи. Отже, все ти, Елло, сказала правильно, додам, що у перекладі з єгипетського «шу» означає – «порожнеча» або «той, що піднявся». Шу зображувався у вигляді лева або людини з головою лева, а найчастіше у вигляді людини, з руками, простертими вгору для підтримки неба.

 - Я особисто, з інформації Родіона хочу виділити таке, - продовжила Елла. - Якщо говорити про камені у поєднанні зі словами «порожнеча» або «той, що піднявся», чи не може йтися в цьому випадку про Кам'яну Могилу під Мелітополем? Камені там раптом «піднялися», виникли з нізвідки посеред безкрайнього степу, а також ми знаємо, що цей природний феномен під землею має численні порожнечі…

 - Дуже цікава версія, Елло, приймається, хоча й версію про півострів Крим прошу не відкидати, - попросив Греков.

 - Звичайно, не відкидається поки що жодна версія, - сказав Родіон. - До речі, на півдні Криму є знаменита Ведмідь-гора, чия назва споріднює гору із сузір'ям Великої ведмедиці, чотири зірки в ковші якої стародавні єгиптяни називали «стовпами Шу».

 - У будь-якому разі, Родіоне, «камені Шу» - це територія на південь від «кінських вод», тому що саме давнім руслом річки Конка у вісімнадцятому столітті проходив кордон володінь Запорозьких козаків та Російської держави з Кримським, мусульманським, ханством, - сказав Греков.

 - Добре, йдемо далі, - запропонував Родіон. – Третє: «Велике місто»… Тут асоціацій може бути безліч, великим називали колись Константинополь – сучасний Стамбул, великими можна називати Афіни, Рим, нарешті, просто за назвою, наприклад, Великий Новгород… Сьогодні ж будь-який великий сучасний мегаполіс можна назвати «великим», якщо зважати на чисельність його населення та площу, яку він займає. Однак під цим словом, як мені здається, в пророцтві мається на увазі статус міста, його вплив на події у світі чи Європі, а якщо говорити про Україну, то «Великим містом» у всіх відносинах можна вважати нашу столицю – Київ, тюркська назва якого – Манкермен, що недвозначно перекладається саме як «Велике місто»!