Розділ 8.

 Вже другий день поспіль археологів супроводжувала в експедиції нестерпна спека. Сантиметр за сантиметром, лопата за лопатою, учасники розкопок терпляче наближалися до таємниць історії, що приховані під шарами ґрунту.

 Ближче до вечора, з-під лопати Родіона, який повільно зчищав пласти по периметру ями, завглибшки близько двох метрів, стоячи на її дні, почали донизу падати якісь іржаві предмети, піднявши деякі з них, він зрозумів, що це вкриті іржею патрони та використані гільзи. Цим предметам у тутешніх місцях дивуватися не доводилося, адже на цій височині Дніпра точилися кровопролитні бої, спочатку, коли наші воїни оборонялися від німецько-фашистських загарбників, а потім, коли гнали непрошених гостей зі своєї землі. А може, це було навіть відлунням громадянської війни, що не оминула стороною і ці куточки придніпровського степу...

 Ніхто з членів археологічної експедиції особливо не дивувався знахідкам Родіона, адже до пластів скіфського поховання, виходить, було ще далеко, або точніше висловитися - глибоко.

 Такою ж роботою, але більш ювелірною, займалася й Елла, вона невеликою лопаткою ретельно знімала пласти ґрунту, що обсипалися на дно ями, настільки, наскільки дозволяв її невеликий зріст. Інші ж члени експедиції, з-поміж чоловіків, знятий ґрунт виносили нагору, піднімаючись приставленою драбиною, де все винесене пересівалося і скидалося в окрему купу.

 У якийсь момент невелика лопатка Елли, зроблена з легкого алюмінієвого сплаву, відчула зустріч з іншим металом періодичної системи Менделєєва. Пролунав характерний металевий скрегіт і на поверхні глиняної стіни з'явився вузлик іржавого дроту. Елла миттєво покликала до себе Родіона, який працював поруч.

 Родіон акуратно потягнув за дротяний вузол, з глинистого ґрунту безперешкодно виймалося назовні щось, схоже на гантель для фізичних вправ, тільки з більш витягнутою ручкою і відсутністю вантажу в одній зі сторін.

 Родіон одразу ж збагнув, із чим він має справу, тому дуже ніжно й обережно поклав іржавий предмет, що випав йому прямо в руку, на дно ями. Після чого, терміново закликав усіх, хто перебував поруч, вибратися назовні.

 Останнім вийшов із ями Родіон, який з мобільного телефону набрав екстрену службу. При цьому він повідомив, що в місці розкопок на Мамай-Горі виявлено предмет, що зовні нагадує гранату.

 Археологічні роботи були до кінця дня припинені, нарешті, ближче до вечора, здіймаючи клуби пилу, ґрунтовою дорогою до місця розкопок наблизився Уазик кольору хакі. Коли ж машина досягла місця розташування археологів, з нього вийшли троє людей у військовій формі, бронежилетах і касках. Один із них, спритно зістрибнувши по сходах до непізнаного предмета, браво відрапортував саперу, що стояв нагорі: «РГД-33, у бойовому положенні!», після чого поклав вибухонебезпечний вантаж у приготовлену скриньку із ручками, заповнену піском. Такими ж спритними рухами сапер вискочив по сходах нагору і, помахуючи скринькою, попрямував до машини. Коли ж він завантажив скриньку в багажник старенького УАЗа, Родіон попросив його:

 - Чуєш, сержанте, будь другом, перевір міношукачем прилеглу територію.

 - Я вже збирався приймати душ, коли ви нас викликали, у мене робочий день скінчився, на сьогодні вистачить, а от коли знову щось відкопаєш, тоді й викликай знову.

 Далі сталося те, чого не очікував ніхто, а саме - різким рухом Родіон схопив рукою за горло сапера і сказав:

 - Братане, ти не зрозумів, я прошу тільки один раз, тож, якщо ти не перевіриш навколо цього місця ще хоча б метрів на п'ять, я зарию тебе ось у цій самій ямі.

 Решта МНС-івців підбігли на допомогу своєму товаришеві, але Родіон швидко відпустив сержанта і потерпілий, не бажаючи продовжувати конфлікт, жестом зупинив товаришів і сказав:

 - Гаразд, хлопче, не кип'ятись, зараз перевіримо, нам, саперам, нервувати ні до чого.

 Сапер обстежив прилеглу територію, міношукач раз у раз попискував. Після процедури сапер запросив жестом інших своїх колег, і вони почали лопатами копати, де їм було вказано.

 В результаті було викопано ще сім гільз від 45-міліметрової протитанкової радянської артилеристської зброї, яка відома під маркуванням як «сорокап'ятка», а також стрічку з патронами, що сильно поржавіла, схоже від кулемету. На латунних гільзах від "сорокап'ятки" чітко виднілася дата виготовлення снарядів: «IX.1939» - місяць і рік початку Другої світової війни.

 Усе знайдене сапери занурили в багажник своєї машини, після чого, прощаючись, один із них промовив:

 - Раптом чогось, викликайте, тільки майте совість, хлопці, у робочий час, а то ми вже поспішали до родин, і раптом - ваш дзвінок, - при цих словах він праву руку притиснув до грудей і начебто вклонився.

 Сержант, який забирав небезпечний вантаж, зачиняючи двері машини, сказав:

 - Тут, на сусідній кручі, ближче до Дніпра, тижнів зо два тому, зливою вимило вцілілу авіабомбу. Так у тієї розліт уламків - тисяча п'ятсот метрів, а у вашої гранати якихось тридцять, тож це просто іграшка, Гаразд, порайтеся далі у своїй пісочниці!

 Коли сапери поїхали, Родіон підійшов до Елли, яка, здавалося, все ще не відійшла від шоку.

 - Ну ось, знову відлуння війни! - сказав Родіон, звертаючись до Елли, але побачивши сльози на її очах, поспішив заспокоїти. - Ти чого? Припини, це було не так небезпечно, все вже позаду!