Дайджест

ДАЙДЖЕСТ НЕКОТОРЫХ ПЕЧАТНЫХ И ИНТЕРНЕТ-ИЗДАНИЙ

1.  «Прихід Сергія Льовіна в поезію зовні може видатися дещо незвичним, хоча, на мою думку, він цілком закономірний і внутрішньо зумовлений…

Так склалося, що, осягнувши складнощі вищої військової освіти і віддавши понад два десятки років службі у війську, він зберіг поетичний подих молодості, залюбленість у поетичне слово та пісню. Сьогодні поезію та пісню Сергій вважає своїм другим покликанням…

Замолоду С. Льовіна на поезію надихала атмосфера рідного міста Ізмаїла, що на березі Дунаю…

Ностальгічна повернутість у спогад про «малу вітчизну» інколи проривається у поетичних рядках афективною гіперболізацією, що нагадує далеку добу одописання…

Тематично окремий цикл творять поезії про армійську службу, якій автор вірний усе своє свідоме життя. Це літопис армійського буття, поданий у творах то з романтичним піднесенням, переповненням гордості за належність до стану захисників, до касти обраних – офіцерів, то прориваються сум і сумніви, розчарування й тривога…

     На загал у тематично різнопланових віршах Сергія переважають інтимні мотиви. Саме вони визначають домінантну тональність його творчості. Довкілля, ліричний об‘єкт подані з симпатією, співпереживаючи. Він не боїться довірити паперові свої найпотаємніші помисли, виказати щирі почуття…

Поезії С. Льовіна – без претензій на модерн чи акцентовану оригінальність. Його твори не обтяжені неприродно вишуканими образами чи алюзивними конструктами, хоча автор і не відмовляється повністю від них, проте не перенасичує ними текст. Це передусім реалізоване прагнення висловити те, що в момент творення не можна було не сказати. Настроєвість, нерідко – імпульси чуттєвості, огорнені ритмом і римою, виказують постійні поетичні пошуки автора…

    У поезіях Сергія читача прихиляє щирість…, відчуття тепла, яке вони полишають…

Це не частий випадок поєднання в одній особі поета й музиканта. І це все йде від внутрішнього відчуття ритму, від якого автор впевнено простує до змістовної поезії, до ваговитого поетичного образу».

     П. Гриценко, доктор філологічних наук, професор, м. Київ.

     Передмова до книги віршів та пісень С. Льовіна  «Запалити світанок».// Видавництво «Друк», м. Одеса, 2000 р.

 2. «Концерт начался песней Сергея Левина «Измаил», которая по своему напевному звучанию и льющейся между строк любви к родному краю вполне подходит для гимна города…

      Каждому зрителю вместе с билетом вручали текст песни об Измаиле, а окончился вечер тем, что весь зал с воодушевлением пел признание в любви к родному городу, дающему путевку в жизнь стольким талантливым людям…

Н. Лебедева. «Измаил – ты душе моей крылья, а сердцу отрада».//

«Дунаец» (г. Измаил), 23 августа 1996 г., № 65 (7278).

 3. «Большую и разноплановую программу представили Л. Олейник и             С. Левин. Радовали слушателей искусное владение гитарой, мелодичность песен, разнообразие ритмов и добротный текстовый материал… Собранные от концерта средства пойдут в помощь нуждающимся».

Л. Храброва. «Лирический дуэт». // «Советский Измаил»

 (г. Измаил), 22 февраля  2000 г., № 28 (9933), с.1

 4. «Сергей Левин – известный киевский поэт-бард. На прошлой неделе в Одессе вышел в свет сборник его стихов «Зажечь рассвет». В отличие от многих литераторов нового времени Сергей не боится пропускать свои стихи сквозь фильтры цензуры. Литературным редактором его книги выступил известный одесский цензор, член Национального Союза писателей Украины Владимир Гаранин. Предисловие к сборнику написал доктор филологических наук, профессор Павел Гриценко, а художественное оформление сделал патриарх бессарабской живописи Петр Чакир…».

От редакции. «С. Лёвин. «Лучший отдых офицера – есть работа»». //

«Местные ведомости» (г. Измаил), 8 декабря 2000 г., № 44, с.3

 5. «Концерт был посвящен выходу в свет первой книги стихов и песен С. Лёвина «Зажечь рассвет», подготовленной Одесским издательством «Друк»…

      Многие стихи проникнуты мягким юмором, присущим самому автору. Для Лёвина – исполнителя песен характерна искренняя интонация, светлые полутона. Слушателей особенно подкупает любовь автора к родному городу и краю, которая красной нитью проходит через все его творчество…

      Присутствие в зале городского головы С.В. Борисенко придало встрече особую значимость, хотя Станислав Владимирович на этот раз выступил не в качестве официального лица, а, скорее, как большой друг Лёвина и поклонник его поэзии. Его слова о том, что, где бы ни был Сергей, в любые моменты жизни он должен чувствовать поддержку родного города и измаильчан, перекликаются с мыслями самого барда: «Я вернусь к тебе, город родной…».

Л. Колотенко «Певец Измаила». //«Советский Измаил»

 (г. Измаил), 13 декабря 2000 г., № 199 (10103), с.2

6. «От всех его творческих вечеров и встреч веяло добротой, теплом и искренностью. На концертах люди раскрепощались, становились свободными. Все это было вызвано умением расположить к себе публику: он пел, читал стихи, общался с людьми без предварительных заготовок и шпаргалок, отбрасывая официоз…