Її турбувала відмова Слави вночі. І той факт що досвіду у неї й справді було мало, а точніше геть не було. Ледь дотягнувши до кінця робочого дня Кіра замкнулася у своїй кімнаті по приїзду у квартиру. На запитання Слави відповіла що погано почувається.
Слава хвилювався за дівчину тому вирішив піти й поговорити з Кірою. Не встиг від ще торкнутися дверей як вони відчинилися.
— З тобою усе гаразд? — стурбований станом дівчини запитує Слава.
— Ні! Я маю тобі в де вчім зізнатись.
— Добре... Уважно тебе слухаю, — серйозно відповів Слава
Підійшовши до хлопця в притул з рішучістю у погляді й голосі Кіра заявила.
— Я дуже сильно хочу зайнятися з тобою сексом! — а після вся її рішучість зникла й дівчина засоромилася щоки її почервоніли, а очі опустилися до низу.
На обличчі хлопця з'явилася лукава усмішка.
— Добре, — рука його торкнулася білявого пасма волосся дівчини.
— Але є дещо... — дівчина говорила не рішуче з опущеною головою.
— Ну і що ж?
— В мене...ще цього не було ні з ким, — сказала геть тихо.
— Я здогадався, прошепотів їй на вушко. — Тому я буду дуже обережним.
Кіра зуміла підняти очі на славу який не чекаючи запрошення й дозволу одразу ж нахилився й поцілував дівчину.
Пара лежала на ліжку й дивилася на стелю важко дихаючи. Кіра поклала свою голову на груди Слави й повільно почала засинати слухаючи швидке серцебиття хлопця яке було ніби колискова.
— Це звісно потрібно було зробити одразу але, Кір ти станеш моєю дівчиною?
— Так! — сміючись відповіла дівчина й з легкою усмішкою на вустах провалилася в глибокий і міцний сон.
На вулиці спекотне літо Кіра приїхала до батьків на вихідні аби навідати їх та відпочити від міста.
Стосунки Кіри зі Славою поступово розвивалися. Дівчина вже не могла уявити свого життя без свого коханого. В кімнату якого вона спочатку лише для сну, а після й жити переселилася.
З тієї роботи дівчина пішла і на це було кілька вагомих причин. Та найголовніша з них та що дівчина знайшла кращу роботу неподалік місця проживання. Та робота була теж не далеко, але більш стресова.
Дівчина сиділа у своїй кімнаті й читала коли їй подзвонив Слава.
— Алло!
— Привіт! Ти вдома? — питає Слава.
— Так у батьків. А що? — запитує дівчина.
— Вийди до воріт, будь ласка, — попросив дівчину хлопець.
Дівчина не вірила своїм вухам і підозрам.
— Ти що? — запитала вона.
— Я стою зараз біля твоїх воріт.
Дівчина швидко визирнула у вікно яке було розташоване так що вид з нього якраз був на передню частину подвір'я зокрема і на ворота. Побачивши й справді стоячого під воротами Славу Кіра швидко кинулася зустрічати хлопця.
Відчинивши ворота дівчина підійшла і міцно обійняла парубка.
— Ти що тут робиш? — приємно здивована появою хлопця, запитує Кіра.
— Приїхав до тебе, бо скучив. А ще з батьками твоїми познайомитись, — заключаючи, дівчину в кільце рук говорив хлопець усміхаючись.
— Вони ще не знають, — винувато прикусивши губу зізналася дівчина.
— Нічого, одразу ж й познайомимося.
— Ти їх не знаєш! Може пізніше? Я їх підготую і тоді прийдеш! — запропонувала Кіра.
У відповідь Слава лише широко всміхнувся й відпустивши дівчину підійшов до машини й відчинив задні дверцята. Діставши з середини великий букет гортензій в перемішок з ромашками, пляшку дорогого вина та ще якийсь пакет.
— От побачиш твої батьки будуть від мене у захваті! — Сказав Кірі хлопець ставши біля воріт і кивком просячи їх відчинити.
Батькам Кіри та справді дуже сподобався обранець дочки. Гортензії та ромашки були улюбленим квітами Кіриної мами, а вино як виявилося улюбленим напоєм тата Слава ще з маркою та сортом вгадав. В пакеті була коробочка з цукерками для Кіри й дорога французька випічка яка прийшлася всім до смаку.
На ніч хлопець відмовився залишатись, бо наступного дня мав бути на роботі, а шлях до міста не близький.
Стосунки пари не були легкими. Вони переживали різні злети й падіння, але це все зробило їх міцнішими.
Кіра закінчила акторський й побудувала невеличку кар'єру в театрі. Через два роки стосунків пара одружилася.
Слава здобувши потрібний досвід та накопивши грошей відкрив свою невеличку справу. І Кіра і Слава знайшли себе у житті, а головне змогли залишитися разом і стати великою підтримкою та міцною опорою одне одному.
Знайти справжнє взаємне кохання дано не кожному і не одразу. Хтось знаходить його швидше, хтось пізніше, а хтось взагалі може не знайти через ряд причин.
Але це не значить що життя скінчилося чи зіпсувалося! ВОНО ПРОДОВЖУЄТЬСЯ! Окрім кохання є купа речей які можуть принести у твоє життя щастя. Головне не опускати рук, прийняти й полюбити себе, і йти до своєї мети. Якщо у твоєму житті має з'явитися якась людина вона прийде хай там що. Треба просто трішки почекати.
#5936 в Любовні романи
#1383 в Короткий любовний роман
#1005 в Молодіжна проза
Відредаговано: 22.04.2024