2. Юрій

Вона нездарність. Як можна було так помилитися? Дівка мене дратує. Мене завжди дратували такі, як вона. Сама крутить задом в кабаре, а тепер захотіла слави? Чи просто багатого мужика-фаната ухопити сподівається? Такі мені в шоу не потрібні. 

Бісить. Але зовнішньо, що гріха таїти, вона шикарна. Темне волосся, красиві риси обличчя, відточені рухи, ідеальне для танців тіло. Шкода, що такі природні дані дістались такій вертихвістці. 

Вона така ж, як Малія. Певно, саме це порівняння змушує мене підняти руку для того, щоб зупинити музику. Та і вона помилилась. Власне, хто б сумнівався. Не було їй коли вчити композицію, вона ж вночі перед мужиками задом крутила. 

— Я не закінчила, —  каже зухвало, дивлячись мені в очі. В погляді сльози. Сліз я теж бачив чимало. Переважно, крокодилячих.. 

— Тут я вирішую, закінчила ти, чи ні, — відповідаю прямо. А що вона думала, що покрутить тут своїми стегнами і все? — Це тобі не кабаре, крихітко. Тут недостатньо мати красивий зад, щоб отримати місце. 

Вона червоніє. Невже стриптизерки вміють і таке? 

— Я хочу танцювати! А такі як ви і змушують танцівниць сидіти в кабаре! Бо треба за щось жити! 

— Яким це боком я тебе змушував? То був твій вибір, крихітко. Ти могла знайти нормальну роботу, — підтискаю губи. Не знаю, чому вона мене так розізлила. Певно, саме через порівняння з Малією.

— Юрію Віталійовичу, наказати вивести істеричку? — питає Ангеліна, позиркуючи на дівчину з осудом. 

— Так, — киваю, потираючи скроні. Досить вже цих розбірок, вони ні до чого, в шоу це виставляти теж не хочеться. Я рідко зриваюсь, але цього разу мене дійсно вивели.

Ангеліна натискає якусь кнопку. Двері відчиняються і зал зазирає охоронець. Але ця “номер 30” і сама вже розуміє, що програла. 

— Бажаю вам захлинутися у власній пихі! — кидає вона мені, і кульгаючи на одну ногу йде на вихід. 

Ну і хай собі йде. Теж мені, принцеса на горошині. Всі вони скаржаться, що то ми винні в тому, що вони не пройшли. Але вона сама винна…

Наступні дівчата танцюють якось без душі. Кожна, як якийсь робот. Я вже мовчу і нічого не коментую, тільки ставлю оцінку, всім однакову. Схоже, мене дійсно роздраконила та дівка.

А може в цьому винні батьки зі своїми сватаннями? Вважають, що я сам не пораюсь з донькою і мало проводжу з нею часу. Але хіба Мілі погано зі мною живеться? Я їй все даю, і коли маю вільну хвилинку, завжди їй дзвоню. Не треба їй ніяка жінка. Щоб вона знову її кинула, як рідна мати? Не дай бог мала привʼяжеться до когось, а та коза буде як і більшість полювати за моїми грошима чи за славою… 

Коли кастинг закінчується і я вже йду до машини, телефонує мама. 

— Юро! Синку, ми вирішили на честь приїзду Гриші з Монако влаштувати домашні посиденьки. Тебе теж чекаємо. Тато каже ти якраз можеш Гриші розповісти про поточний стан справ…

Я напружуюсь. Коли мама влаштовує "посиденьки", це зазвичай не до добра. Останній раз таке було півроку тому. І я до сих пір памʼятаю, як на мене вішалась якась пʼяна донька її подружки… 

І тільки після думки про це до мене доходить, що приїжджає брат. 

— Гриша повертається? — питаю здивовано. 

— Я знала, що ти зрадієш. Він візьме на себе частину справ, у тебе з’явиться більше часу на сім’ю. 

Значить, вона таки щось замислила. "Більше часу на сімʼю" — це точно означає, що вона знову мені когось підшукала. 

— Мамо, тільки давай без всіх тих доньок подружок на тій вечірці, — бурмочу. 

— Цього разу ніяких доньок подружок. Буде дещо краще! Ти не зможеш відмовитися! Ти ж вільний чоловік. Вважай це ще один кастинг. 

Я зітхаю. Мене такий розклад не влаштовує. Треба щось придумати, але що?

— А хто тобі сказав, що я вільний? Ми вже пару місяців не бачились… 

— О… Юро… То ви прийдете разом? 

Бляха, ото я влип…

Виходжу на парковку, вже хочу швидше завершити ту розмову.

— Так, прийдемо разом… 

Аж раптом помічаю біля моєї машини тендітну фігурку, яка явно замислилила щось протиправне…

Ось і чергова глава!

Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна, ви вводите тільки пошту і придумуєте пароль, або як в інших додатках, реєструєтесь прямо через фейсбук =) 

Якщо зареєструєтесь, будете завжди мати цю книгу під рукою, щоб читати щовечора) 

Також чекаю на коментарі!