9 січня.
День 91
Прочитав цікаву річ про енергію і таке інше. Про таких людей, які дають нам енергію та про тих, які відбирають. Як це все стосується пошуку своєї людини чи своєї коханої дівчини, чи своєї коханої? Дуже стосується.
Є такі теорії та дослідження, що куди ми найбільше енергії вкладаємо, там все й отримуємо. Так от, у цій статті я прочитав про те, що якщо навіть нічого не вкладати, але людина хоче бути з тобою, то така людина все одно буде поруч з тобою. Дуже сильно зацікавлений вона буде і за першої ж можливості буде виявляти нам увагу.
Потрібно лише вміти це все відчувати, помічати та розуміти. Тому що, звичайно ж, люди настільки вміють прикидатися, що дуже важко відрізнити, де по-справжньому, а де ні. Ну, думаю, це цілком можливо.
Взагалі, звичайно, особисто персонально я дуже не люблю нав'язуватися іншим людям. Мені якось незручно та соромно. А є ж люди зухваліші, нахабні чи розв'язані.
Напевно, таким людям набагато легше познайомитися і підійти до кого-небудь. І зав'язати якісь стосунки. Ми ж усі різні. І є екстраверти, є інтроверти.
І все та у всіх інакше й у кожного свій підхід, свої погляди, відносини, знайомства. І почуття, і погляди на життя і, звичайно ж, на кохання.
10 січня.
92 день.
А що там ще довго говорити, треба кохати тих, хто кохає тебе. І не витрачати час на будь-яку порожню нісенітницю.
Аналізувати та думати, озиратися навколо себе. Є люди, які відкритим текстом кажуть, що вони люблять нас і ми їм подобаємося. А ми не взаємні або не звертаємо на них жодної уваги. Ми витрачаємо свій час і своє кохання на людей, яким ми 300 років не потрібні або це просто буде нереально.
Щодо мене особисто, то я певно знаю, хто мені подобається і що я від кого хочу. І навіть, якщо моя теоретична дівчина до мене сама не підійшла, то це нормально. Тому що я точно тепер впевнений, що кохання не падає з неба і треба все робити самому. Головне не упускати можливості. Вони нам зустрічаються мало не щодня. Я впевнений у цьому повністю. І якщо десь впало, то в іншому місці обов'язково з'явиться.
Приклад із життя. Ну не виходить у мене там з однією жінкою. Зате інша на всю запрошує мене у гості. І залишається тільки взяти та поїхати. Чому б і ні? Можна звичайно думати та страждати. Це все якісь безглузді витівки. Ви просто подумайте, а чи страждає та людина по вас поки за неї переживаєте ви? Звісно ні. Може той чоловік чи жінка, про якого ви без кінця думайте і чекаєте від нього якогось кроку, живе тобі щасливо і ні про що таке не думає.
То чому в такому разі маєте переживати ви й відкладати своє життя на потім? Постає питання, заради чого це? Що може бути колись, суто теоретично, ця людина зверне на вашу увагу або до вас зійде? Так-так. Я пам'ятаю ситуації з давніх-давен, коли хлопці чи дівчата сиділи та чекали своїх коханих у них під під'їздом і ночами поки ті десь гуляли й весело проводили час. Одні страждали та божеволіли, а другі взагалі цього не помічали. І жили собі на втіху.
На мою думку, чим більше ми по комусь страждаємо, тим менше в цьому сенсу. Наші страждання і біль ніяк абсолютно не впливають на чиєсь там кохання. Я чув звичайно історії, коли хлопці стають навколішки перед дівчатами та про щось там благають і ті, ніби до них знизу ходять, але я не думаю, що це не надовго чи точно не назавжди. Треба все-таки трошки поважати себе і ставитися до себе, як до коханої людини.
Ну, не люблять вас, так дайте людині спокій.
Нехай люди живуть так, як хочеться. А ви живете так, як вам подобається більше. Так, безглуздо страждати за якимись придуманими образами або за тими, хто вас абсолютно недостойний. У той самий проміжок часу, коли ми про когось думаємо і сумуємо, й сидимо на самоті, поруч неодмінно є хтось, кому дуже потрібна наша любов.
Просто озирніться навколо. Просто хоча б на день перестаньте страждати, бо хтось не відповідає вам взаємністю. Так, згоден. Це легко сказати та важко зробити. Але повірте мені, воно того варте. Просто озирніться навколо.
11 січня.
93-й день.
Якось я вже, чесно кажучи, заспокоївся щодо цього. Я думаю, іноді просто варто віддати себе волі випадку чи долі. Просто жити та насолоджуватися тим, що є поряд.
А ще потрібно звичайно помічати різні дрібні події й великі, які відбуваються біля тебе.
А ще, а ще треба дивитися, хто і що віддає тобі натомість. А хтось просто отримує і все. Зворотний зв'язок — це дуже важливо! Звичайно, всім приємно, коли їх люблять і пам'ятають та пишуть та дзвонять і щось для них роблять. Ну, чомусь натомість вони нічого віддавати не збираються.
Просто ж можна описати таку ситуацію. Гадаю, кожен із нею зустрічався у житті неодмінно з таким хоч раз. Є кілька людей і хтось до тебе добре ставиться. А ти вважаєш це, як належне, і так все й приймаєш.
Може люди хочуть від тебе якихось почуттів у відповідь? А ти звик все отримувати нічого не викладаючи натомість.
Так само може відбуватися ситуації саме з тобою. Ми когось любимо. А вони нас не мають. Таке життя.
Ось знову ж таки я можу розповісти про себе, свою власну історію. Сподобалася дівчина. Я за нею доглядав, ми спілкувалися. Ну от щоб вона мене кохала — чесно, такого не було. Я витрачав на неї свій час. В той самий час, поряд зі мною постійно була інша. Вона чесно і відверто зізнавалася мені в коханні. Ну, а я абсолютно зовсім не звертав на неї увагу.
І тільки потім починаєш розуміти, що, звичайно ж, краще було бути з тією дівчиною, яка тебе кохала. Тому що зрештою та, яку кохав ти, знайшла собі якогось хлопчика. А та що кохала мене, їй теж набридло чекати. Вона просто пішла жити своїм життям. Я лишився ні з чим.
І це все в черговий раз говорить і підтверджують, що потрібно дивитися навколо себе і витрачати свій час, любов та увагу тих, хто нас любить!
Всім взаємної любові та відмінного до себе ставлення. Нехай нас завжди люблять ті, кого ми любимо!
12 січня.
94 день.
#4747 в Любовні романи
#2078 в Сучасний любовний роман
#1072 в Сучасна проза
Відредаговано: 21.01.2025