15.

3 січня.
День 86

Може, це якісь знаки долі були, я не знаю. Ось зараз розповім про цю ситуацію.

Я давно звернув увагу на одну дівчину, але сам з нею не знайомився. Ось просто не було жодних ситуацій, щоби ми разом перетиналися. Вона на ринку торгує різними товарами. І по-моєму дві чи тричі на тиждень.

Приємна така дівчина. І ми завжди з нею переглядаємось. Посміхаємось один одному. Чесно кажучи, я її давно вже не зустрічав. Ну, просто не бував у тих місцях, де вона стоїть. І ось абсолютно випадково ми з нею перетнулися. Вона знову торгувала на ринку. А я якраз ішов повз неї. І ми подивилися один на одного. І я їй посміхнувся і вона напевно теж мені трохи посміхнулася. І мені просто приємно було бачити людину. Ось від неї на душі були приємні, позитивні, позитивні емоції.

Це завжди тішить, коли людина, якої в сутності ти особисто не знаєш. І навіть можна сказати взагалі не знаєш. Ти просто бачив її, так мигцем. І знаєш її лише в обличчя. І ось вона тобі посміхається у відповідь на твою посмішку. Я думаю, коли всі ці мої експерименти пройдуть, то обов'язково треба буде з цією дівчиною познайомитися. Принаймні спробувати. Ну, відмовить так відмовить. Але шанс я думаю завжди є.

Якщо тобі приємна людина, то, звичайно, знайомитися треба. Я думаю, варто завжди довіряти своїй інтуїції. Вона наочно та чудово показує, що робити, а що ні. Варто знайомитись і йти на зустріч своїй долі чи не варто.

Щастя є і мені здається, що наше щастя у людях. І це люди дають нам любов, тепло та чудові якісь відчуття, приємні емоції та позитив.

4 січня.
87 день.

Сьогодні заходив у магазин, де працюють знайомі дівчатка. І хотів сказати, які мені там усі подобаються. Але потім пригадав, що не всі, що там працюють. Але більша частина так. Там майже усі такі гарні, приємні та симпатичні. Їх, начебто туди спеціально набирають.

Не називатиму, як зветься ця торгова мережа. Але ніде більше стільки вродливих дівчат в одному місці, чесно кажучи, я не бачив. І просто приємно зайти та подивитися на дівчат, які там працюють.

Але я зараз не про це, а про дівчат, які мені подобаються. Так якось склалося, що там є троє дівчат, які справили на мене величезне враження. Красиві. Чудові. Милі. Звичайно ж, я з ними особливо не знайомий. Але ж я говорю, що коли пройде експеримент, то треба буде обов'язково і з ними теж познайомитися. Принаймні деяких із них я б із задоволенням запросив на побачення чи кіно.

Зрозуміло, що я не можу наперед знати, які у них інтереси. І хотілося б, звичайно, щоб вони в нас були спільні. Я із задоволенням би сходив із дівчиною до театру. Але я не знаю, чи це сподобається тій людині, з якою я збираюся знайомитися.

Зовнішність. Ну ось все інше безперечно важливо. У будь-якому випадку краса минає та йде і вона дуже швидко може набриднути. А що далі?

Я часто себе про таке питаю. І звичайно розумію, що краса потрібна лише для першого слова, для першого знайомства. А далі вже набувають важливості зовсім інші фактори.

На людині не написано, хто вона і що їй подобається. Про те, які у неї інтереси. Ось, наприклад, хтось любить читати книжки. А хтось любить ходити на рибалку.Звичайно ж інтелектуальні та духовні відмінності відіграють дуже велику роль.

Людина може бути різкою або м'якою, твердою або доброю або серцевою.Та якою завгодно. І все це треба звичайно враховувати, коли збираєшся створювати міцні та довгі стосунки.

5 січня.
88 день.

У мене поки, що тихо. Ну, тобто я маю на увазі, що ніяка дівчина не підійшла до мене і не сказала —  я тебе кохаю, давай з тобою зустрічатися. Хоч звичайно такі варіанти були в моєму житті, але зараз, поки що, я нічого такого не пригадаю. І це говорить про те, що треба не чекати, а брати та діяти! Діяти!

Ось вже майже минуло 90 днів з дня мого експерименту і я особисто персонально ніяких спроб з кимось познайомитися або зблизитися не робив. Бо треба ж, щоб усе було по чесному. Який тоді сенс було це все починати. Ні. Сказав — зробив. І на собі все це випробував. Бо пишуть багато, що. А чи перевіряють вони це все на собі, от в чому полягає питання. І будь-який результат — то вже гарне, та дуже добре. Бо це свідчить про те, що нічого нам з неба не падає. І щоб щось було то треба і щось таке роботи.

І до речі те, що стосується знайомитися в соціальних мережах. Якщо це вам до вподоби, то звісно, що так і робить. Але тут є один нюанс. Треба, як можна швидше зустрічатися наживо.

Я особисто вважаю, що кохана людина, по можливості звісно, повинна бути поруч. Бо це живі, зовсім інші емоції, зовсім інші почуття і про що ти будеш потім згадувати, коли ти тут, а вона чи він, десь там далеко від тебе. Потім у  старості, будеш розповідати, що ти там з кимось переписувався чи писав, чи скидав якісь смайлики. Чи то інша справа: гуляв разом, обіймав, чув як вона поруч дихає. Як посміхається. Та усе інше.

Мабуть, незабаром придумають, якісь віртуальні поцілунки. Але це що замінить справжні дії та дотики?  Віртуальне кохання, то таке, майбутнього в нього немає. Це все не те. От що не кажіть, а кохана людина повинна бути обов'язково поруч, якщо звичайно ж є така можливість. І щоб один одного обіймав, дивився в очі й слова кохання теж шепотів на вушко. Ось так я розумію його і так саме має бути!

Улюблена людина обов'язково має бути поряд!

6 січня.
89 день.

Багато кого я звичайно хотів би побачити. Але поки що ці люди мені на жаль чомусь не зустрічалися. І, можливо, так треба. Може це такі знаки долі й мій ангел-охоронець або хтось там ще, спеціально прибирає їх з мого шляху, щоб ми не зустрічалися з ними віч-на-віч. Ось я не знаю чесно кажучи, як це все пояснити інакше.

Подумаєш бувало про якусь дівчину. І якщо вона тобі подобається, якщо в тебе з нею щось може вийти, то ти її обов'язково зустрінеш. І такі випадки вже бували й це безперечно так.

Якщо ось, як зараз я думаю, що хочу зустріти ту чи іншу. Але я чомусь їх принципово не зустрічаю. А хоча поки не замислювався, то зустрічалися ми з ними практично щодня.