9

3 грудня.
День сорок п'ятий.

Учора зробив одній пані комплімент. Сказав що вона має чудовий вигляд. А вона мені каже, що типу ти мене спокушаєш. Я дуже цьому здивувався. Особливо слово таке для мене нове. Багато людей не звикли до того, що приємні речі можна роботи просто так, без усяких там різних планів підступних. Мене це все дуже здивувало. Хіба не можна просто так людині зробити приємне?

Але я як завжди відволікаюсь. Поки що тихо. Але ж сто днів ще не минули. Та і який би не був результат цього експерименту, головне, щоб він взагалі був. Бо як є доля то добре. Як ні? Ну то треба діяти й ще раз діяти. Тільки головне знати, куди йти й чи по вірному шляху ти йдеш.

А якщо і є насправді та доля то це ж не значить, що треба сидіти та чогось там чекати. Все одно приємно роботи все самому. Та і для себе добре знати, що все, що не сталося з тобою то твоїх рук справа. Ти сам все зробив! Знайшов. Познайомився. Та все інше.

Кохання, звісно, річ не передбачувана та не знаю, як в інших, а я вважаю, що діяти треба кожного дня і щось роботи, щоб зустріти свою людину. Хай навіть не на усе життя. Та головне, щоб більше часу ми були щасливі. А кохання і робить нас щасливими. То ось ми й займаємося його пошуками. Добре в кого воно є. Хай щастить. А якщо немає? Вважаю, що людина може розчаруватися. Хтось взагалі скаже — та пішло воно! Це не моє. Нікого шукати не буду. Як буде то й буде. Кожен вирішує сам. Але мені здається, що без почуттів чогось такого світлого та яскравого не вистачає нам усім у житті.

Ні, я не бігаю вулицею з криками - "шукаю жінку",  "шукаю жінку". Не знайомлюсь на сайтах знайомств, не залицяюсь до усіх підряд дівчат. Взагалі ні до кого не чіпляюсь. В соц. мережі не знайомлюсь. Якщо хтось напише, то я відповім. А так перший, щоб, то дуже рідко. Якщо дійсно якась цікава для мене людина. І навіть не плані зовнішнього вигляду. А саме, як людину. Як особистість.

Здається мені, що ми завжди отримуємо те, що шукали. Хто шукає людину для сексу, отримає секс. А хто для родинного щастя той це й отримає. Треба тільки вміти помічати, що відбувається навколо нас. Обов'язково, якщо пригадати то щось таке було. От я зараз пригадую, як дві жінки — дорослі та досить серйозні запрошували мене до себе у гості. Та я якось це не сприйняв серйозно, відмахнувся. І вважаю, що у кожного є самі такі або подібні до цього випадки. Отож і маємо про що подумати. Треба було погодитися. Ну, не з'їли вони мене. Ні, я не жалкую. Я роблю висновок. Що треба завжди такі речі помічати. А може то був мій шанс? Хто його зна.

4 грудня
День сорок шостий.

Чесно кажучи, поки що в мене тихо. Дивно, мені не пише одна дуже кохана мені людина. Мабуть, доля, а точніше не доля. Ну, а так я спілкуюся в соцмережах з різними жінками, це просто дружба, спілкування, нічого такого.

А тут у реальному житті звичайно мені дуже подобається одна дівчинка і я точно знаю, що вона незаміжня. Це все, що я знаю й ще, як її звуть. Мені важко підійти до неї. Хотілося б звичайно познайомитися ближче, якось порозмовляти, проводити та можливо запросити на побачення. Але поки що я утримуюсь від будь-яких активних дій. Експеримент продовжується. Подивлюсь, коли життя мене з нею зведе. Чи ні. Або все-таки самому треба все робити та діяти, як тобі підказує твоє серце!

Так приємно буває, коли йдеш вулицею і в тебе гарний настрій ти посміхаєшся і тобі у відповідь усміхаються також. Коли у людей відкриті та приємні обличчя. Найголовніше, що потрібно одягати на себе з ранку це усмішку і гарний настрій.

Сьогодні йду, а мені назустріч іде жінка. Вона на мене дивиться і посміхається. І мені хочеться посміхатися їй у відповідь. І у мене на душі приємно. І я дуже впевнений, що у людини теж саме. Я абсолютно, зовсім, не знаю її та вона не знає мене. І може ми взагалі ніколи не зустрінемося, але в мене про людину вже залишилося щось приємне в душі.

А ще помітив, коли кажеш комусь комплімент, деякі сприймають це за якийсь підкат. Ти просто помічаєш у людині щось хороше, а вона каже тобі - ти мене хочеш спокусити, а в тебе і думок навіть поки що таких не було. А ось, коли вона каже, тоді ти починаєш замислюватися про це серйозно і дивитися на неї вже десь під іншим кутом зору.

5 грудня 
День сорок сьомий

Відбуваються якісь дивні речі, а можливо і не дивні. Так треба, щоб і було. Хто його зна. Деякі люди зникають з життя. Ні, вони є. Але їх наче немає. Зникають з твого життя це в тому сенсі, що вони перестають з тобою спілкуватися. От були, а потім раз і немає.

В них, мабуть, якісь свої плани. Своє життя. Та тобі там не має міста. От просто немає і все.

Як на це реагувати? Я вважаю, що ніяк. Бо якщо людина вирішила, залишити тебе, то може, якщо ти докладеш купу зусіль, то ти її й повернеш на деякий час. Та це все марно. Бо вона все одно піде. Так вже бувало не раз. Знаю, що це таке. Бо як, хто схоче, то він тебе знайде де і коли завгодно. Це вже наче, як аксіома чи щось на кшталт того.

Треба якось буде перевірити чи працює візуалізація. От, наприклад уявляєш когось і потім тобі ця людина зустрічається у реальному житті.

До речі, чого почав з того, що люди десь зникають.Бо мені подобається людина, а я її не бачу. Хоч би був радий її зустріти. От дійсно наче не час нам чи що? То постійно зустрічалися. Я там собі планів будував. А вона раз і зникла. Не знаю до чого це все. То треба звертати увагу на те, що є зараз. Точніше на тих, хто є.

Можливо якщо ви постійно бачити ту ж саму людину, то це Вона. Та сама. Особливо, коли ви її зустрічаєте де б ви не ходили. Ви в крамницю,  а вона там. Ви десь йдете і вона гуляє вам назустріч. Треба на таки речі завжди звертати особливу увагу. Я так вважаю.

6 грудня
День сорок восьмий.

Мій експеримент продовжується. Так. Можливо, за цей час я не знайшов собі  постійну дівчину. Поки що ніхто в мене не закохався. Як я знаю. Хоча, з іншого боку, хіба ми можемо бути зараз у чомусь абсолютно впевнені? Я ж не можу зазирнути в думки та душі, та серця інших людей.
Може бути дівчина, якій я постійно посміхаюся і бачу її щодня та дивлюся на неї, вона теж в мене закохана, або я їй подобаюся, але вона, як і я соромиться мені про це сказати. Чи може бути таке? Дуже навіть запросто