Знайти дівчину за сто днів

1

20 жовтня.
День перший 
мого особистого експерименту. Чи можливо знайти собі кохану дівчину, чи то жінку за сто днів. Треба кожного дня ставити собі питання, а що я зробив сьогодні для того, щоб усе вийшло?

Сьогодні я тільки почав. Не знаю звідки мені прийшла ідея ставити над собою такі експерименти, та мені самому цікаво, що з цього вийде.

Треба, мабуть, починати з себе. А ідея написати про свої пошуки з'явилася після того, як я нарешті зрозумів, що не варто шукати собі кохання в Інтернеті. Щось мені з інтернет-знайомствами чесно кажучи не щастить. Треба, щоб кохана людина була поруч. Щоб ти міг її завжди обійняти, поцілувати, зустрітися. Бо все одно Інтернет, то одне, а реальне життя, то зовсім інша річ. І щоб там, хто не казав, та в мене якось не виходить в інтернетах собі дівчат знаходити. Тому даю собі сто днів, щоб знайти своє кохання.

Чи не знайти. Хто його зна. Як воно все вийде. 
Та я обіцяю кожного дня писати доповідь. Все це у реальному часі. І реальні люди. Тільки звісно будуть імена та назви змінені. Бо це особисте. А все інше - правда. Така, яка вона є у житті. Ну, то почнемо.

Сьогодні нічого я не робив для того, щоб з кимось познайомитися. Соціальні мережі вони не рахуються. Бо там все інакше. А у реальному житті мені подобаються декілька жінок. Та ми ще з ними особисто не знайомі. З різних на то причин. Так склалося.

Все одно вважаю, що треба починати з себе. З голови. З думок. Треба мати бажання щось змінити в собі та у своєму житті.

Я сам завжди знайду, що мені роботи. Та в ці осінні дні хочеться, гуляти з кимось рідним та близьким по осінньому парку. Разом проводити вихідні. Годувати білочок з рук. Дивитися, як падають листя зі старого клена.

З дівчат я бачив сьогодні тільки Н. В неї блакитні очі та чорне волосся. Вона працює у магазині. Років їй десь 20-25. Не одружена. Та це просто дівчина. Нічого такого. Я не накинув на неї оком. Ми тільки вітаймося і все.

Всі пишуть про візуалізацію. От гаразд. Хай буде. Подивимося чи працює це, чи ні.

Хочу собі жінку років тридцять п'ять - сорок вісім. Струнка. Біляве волосся. Веселу та розумну. От цікава мені - це все працює? 
На сьогодні все. До зустрічі. Усім Кохання!

 

21 жовтня 
День другий.

Думаю про двох дівчат. Одна з мого міста. Інша з другого. А ні. Ще є одна. Вона теж з іншого міста. Всі три - це знайомі з інтернету. А інтернет - це відразу ні. А ось тут поруч не знаю зараз нікого, хто б мені дуже подобався.

Є одна дівчина. Красива. Висока. Струнка. Така вона - приємна на зовнішність. Працюю в аптеці. Живе десь поруч зі мною. Та давно її не бачив. Не маю гадки, як з нею познайомитися.

Думаю треба спочатку план. Точніше надо виписати окрема всіх, хто мені тут поруч більш-менш подобається і спробувати з ними просто познайомитися. Треба впізнати людину.  А не як, я зазвичай. Все, люблю, кохаю.

Насправді ж подобається багато, хто. Та я їх, то бачу, то не бачу. І якось незручно підходити. А ще в мене здається купа велика різних комплексів. І в першу чергу треба витрачати час на себе. На те, щоб подолати всі мої недоліки та почати сприймати себе по іншому.

Мені не вистачає рішучості, впевненості у собі та сміливості. Я весь час думаю про те, що зі мною щось не так. Що мені не вистачає для щастя того і того, і ще чогось.

Дивлячись на інших, постійно думаю, про те, що он вони, які гарні, красивіше за мене, одягнені дорого. А я ось такий собі, звичайна людина. І головне, що я розумію, що треба рівняти себе з собою. Та все одно, чомусь так не роблю. Питання чому? Мені все здається, що все проти мене. Все мене в собі дратує. Вік. Ріст. Зовнішня сторона моя. Одяг. Характер. Але ж так не повинно бути? Раніше все було інакше. Треба вернути собі того, яким я був. Не переймався і не вагаючись йшов та знайомився будь з ким і ніщо не могло мене зупинити. Так, мені потрібна людина, яка буде мене підтримувати. Хвалити та казати, якій я класний. То хай такою людиною буду я сам.

Сьогодні ні на грам не просунувся у цьому питанні. Здається я ще кохаю ту, іншу. А може, то мені тільки здається. Та в мене є, і я це точно відчуваю, потреба віддати комусь своє кохання.
Питання тільки кому? Головне це повинна бути жива реальна людина. От і будемо її шукати. Поки, що пасивно. Бо мені цікаво перевірити слова про те, що твоє кохання тебе все одне знайде. І як нічого не робити, все одне ти його зустрінеш, де б ти від нього не ховався.

То ж побачимо так воно чи ні. І скільки ж його треба чекати поки воно само тебе знайде.

 

22 жовтня 
День третій
Не знаю, що сьогодні з цим буду робити і які дії буду вживати. Скоріше за все нічого. Як і вирішив, то буду чекати на свій шанс. От хай буде так. Наприклад п'ятдесят днів нічого не робити. Хай доля сама мене шукає. Бо, як показує практика та життєвий досвід, то якось воно так все і виходить, що люди у твоєму житті з'являється дивним чином самі по собі. А якщо спеціально, то ні. От живеш собі, живеш, нікого не чіпаєш і раптом - ось воно диво! Зустріч. Зовсім випадкова.

От наведу приклади. Відпочинок. Пансіонат. Ми - чоловіки одні лише. І поруч з нами дівчата. Вони мені с першого разу не сподобались зовсім. Та потім щось нам треба було, чи то масло, чи ще чогось. І от -  цілий тиждень ми провели з нею разом. А потім ще цілий рік. О такій. А я ж і не збирався і навіть про неї й не думав. Точніше думав та тільки в негативному сенсі.

І таких прикладів в мене багато. От я був знайомий з дівчиною. І вона покликала мене та деяких моїх друзів на свій день народження. А одного не покликали. Так він нас дуже просив, щоб ми узяли його з собою. Він такий прийшов ошатний, що моя сусідка його спитала - ти мов, що на сватання йдеш. А сама дивовижна штука в тому, що у цій дівчині до якої ми йшли на день народження, була старша сестра і мій товариш потім на ній одружився. От я і кажу, то все доля.

Гуляли в одній компанії хлопець та дівчина. Може рік. Може і більше. Вони тільки віталися і все.Та не звертали один на одного уваги. А потім зустрічаються десь в кафе чи барі. Сідають за один столик.  І ось живуть вже разом понад десять років. От, хто міг подумати? Як воно так стається? Як ми зустрічаємо свою долю? Це все якось дуже дивно і не знаю, чи наука займається взагалі такими речами.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше