День п’ятий

Приготування

     У порівнянні з попередніми день для Дена заздалегідь не виглядав складним. Зате в околицях Таваоту та в його порту робота кипіла. Будівельна гільдія залучила понад сотню дроворубів. Вони отримали термінове замовлення, виконати яке потрібно вже до кінця цього дня.

     Замовлення було дуже незвичним, але Глава гільдії нічого не став пояснювати. Замість пояснень він просто пообіцяв подвійну оплату, якщо лісоруби впораються з поставленим завданням. Інших умовлянь було не потрібно. Заготівельники деревини приступили до виконання завдання з великим натхненням. Все вказувало на те, що зі своєю частиною плану Глава будівельної гільдії впорається успішно.

     В той самий час порт Таваоту став місцем, до якого була прикута найбільша увага. Корабель з Террано відшвартувався з першими променями сонця. І одразу після його відходу в порту почався невеличкий хаос. Людині, що необізнана в загальному плані, було неможливо зрозуміти, що саме готується.

     На  чотирьох пірсах робітники почали встановлювати крани для завантаження-розвантаження кораблів. Ззовні вони нагадували літеру «Т». Горизонтальна поперечина кріпилася посередині на вертикальну опору. Конструкція кріплення дозволяла обом кінцям поперечини опускатися та підніматися. До того ж поперечина могла обертатися навколо разом з опорою. З одного кінця поперечини звисали канати з гаками для кріплення вантажу. До іншого кінця також було прикріплено канат, який намотувався на дерев’яну лебідку. Вона була приєднана до опори та оберталася разом з нею.

     Керували процесом Хуг та Тег. Всю попередню ніч вони розробляли конструкцію крану, що працював за принципом важеля. Вже під ранок таки вдалося зробити креслення механізму, що задовільнив обох. Ще до відходу терранського корабля Хуг та Тег зустрілися в порту з представником будівельної гільдії. Вже за кілька годин всі матеріали потрібних розмірів та порід деревини були в розпорядженні портовиків. Роботу організували таким чином, що одночасно встановлювалися чотири крани на чотирьох наявних пірсах порту.

     Близько опівдня до порту почали надходити перші партії деревини, що заготовляли лісоруби. Зазвичай вантаж для наступного корабля формувався в портових складах. Але не цього разу. Вчора на зустрічі в кабінеті Губернатора домовилися складувати вантаж безпосередньо перед пірсом. Вантажники в порту, хоч і були здивовані такою інструкцією, але діяли у відповідності з нею. За кілька годин потік деревини перетворився в безперервний конвеєр. Монтажникам портового крану довелося на кілька годин припинити роботу, щоб не заважати складуванню вантажу. Тому встановлення четвертого крану закінчили одночасно з настанням темряви.

     І все ж найдивніше відбувалося прямо посеред широкої портової площі, трохи поодаль від причалів. Тут в центрі уваги був де Роні. Він поводився так, ніби саме цей модник був головною деталлю всього, що відбувалося навколо. В порту де Роні з’явився приблизно о десятій. Вже за кілька хвилин в його компанії помітили особистого кравця Губернатора. Спочатку присутні в порту з великою цікавістю спостерігали за процесом зняття мірок з продавця хутром. Ох і дісталося бідоласі кравцю! Кожна його дія викликала різку критику обмірюваного. Де Роні виправляв абсолютно кожен замір, який кравець наносив на свою дощечку для записів. Але це виявилося лише прелюдією до яскравіших баталій.

     - Ти коли небудь бачив екодорця? -  де Роні кричав так голосно, що його чули в найвіддаленіших куточках порту, - Хіба людина може носити одяг з такої грубої тканини? Від неї все тіло буде свербіти.

     - Хіба я винен? - Заїкаючись кричав у відповідь розпалений і ображений кравець. - Запитайте у екодорців, чому їхня вовняна тканина така груба?

     Щоб вирішити суперечку, довелося запросити Брока. Керуючий портом хоча б раз на місяць приймав кораблі з Екодори. Не було сумніву, що він пам’ятав, який одяг мали мешканці аграрного материку.

     Після того, як до де Роні з кравцем приєднався Брок, узгодження екодорського костюму тривало ще близько години. В результаті суперечки  модник із незадоволеним обличчям нарешті погодив остаточний варіант. Кравець миттєво на першій космічній швидкості вибіг за ворота порту. Напевне, його гнав страх, що де Роні в останній момент знову щось вирішить змінити. Брок також не перебував в захваті від поведінки торговця. Але доводилося терпіти його витівки - надто важлива роль в плані Мандрівника світами була відведена де Роні.

     За сценою з торговцем та кравцем весь час спостерігали з півтора десятки хлопчиків років п’яти-семи. Вони обачливо трималися осторонь від учасників суперечки. Однак це не вберегло їх від страху перед де Роні, що зростав із кожним його новим окриком. Коли настала їхня черга спілкуватися з горлопаном, хлопчики з великими складнощами змусили себе наблизитися до нього.

     Помітивши страх в очах хлоп’яків, де Роні попередній раптом кудись зник. На його місці стояв красивий юнак, що тепло посміхався дітям. Його очі випромінювали добро та турботу. Ясна річ, така різка зміна образу де Роні ще більше спантеличила хлопців. Їх долали сумніви, чи не глузує він з них?