День четвертий

Насичений розклад дня

     Ранок пройшов за звичним сценарієм. Десь о пів на восьму Ден, Трюд, Отт та їхній батько вже сиділи в кареті, що від’їжджала від подвір’я. Нарешті Ден мав змогу привести свою думки до ладу. Хлопець планував сьогодні декілька надзвичайно важливих справ. І першим завданням, що мав вирішити Ден дорогою до палацу Губернатора, був план на день.

     Спочатку хлопець вирішив провести зустріч з керуючим портом та його працівниками. Ден чудово розумів, що робота в порту не припинялася ні на мить. Ще й корабель з Террано стояв під розвантаженням та завантаженням. Портовиків требі було першими повернути до роботи. Тому перший рядок плану на день був закріплений за ними.

     Наступною зустріччю за планом Дена мала стати бесіда з Губернатором, Нолом та чоловіками родини Трюда. Всі вони вже були знайомі із смартфоном Дена, тому хлопець розраховував, що ця зустріч триватиме порівняно небагато часу.

     Необмежений час знадобиться для третьої, найважливішої зустрічі. План, що задумав Ден, вимагав залучення багатьох дійових осіб. В той самий час, варто було уникнути його завчасного розголошення. Головним питанням для Дена залишалося, чи вистачить часу для реалізації його задуму? І скільки людей треба залучити, що часу таки вистачило?

     Коли карета виїхала на головну площу столиці, для Дена настав час сильно здивуватися. Це був вже четвертий день його перебування у місті. На диво, натовп зустрічаючих був вдвічі більший, ніж в перший його візит до палацу. Отт пояснив, що до столиці з’їжджаються люди з усього материка. Але звістка про появу Мандрівника світами ще не досягла й половини території Друмари.

     - Наступного разу рушатимемо з дому значно раніше, - повідомив Ден Трюду після годинної церемонії вітання з натовпом людей, що приїхали з віддалених районів країни. Не було жодного шансу, що Ден міг проігнорувати таку повагу з їхнього боку.

     На верхній сходинці парадних сходів Дена чекав Нол. Після короткого вітання він вирішив взяти на себе провину за таку тривалу затримку в їхніх планах на сьогодні:

     - Я мав вас попередити, що до столиці рушила майже половина мешканців Друмари. Ми, навіть, вимушені обмежити доступ до Таваоту, щоб уникнути в місті голоду та не припустити ночівлі паломників прямо на вулицях міста.

     Від цих новин по спині Дена пробігли мурашки. Це було вже занадто. Гординя ніколи не була рисою характеру Дена. Звичайно, він уже став набагато спокійніше почуватися на публіці. Але настільки надмірну увагу до себе Ден не в силах був витримати. Хлопчик зміг заспокоїтись не відразу. Він вчасно згадав, що це лише додаток для вивчення світу грошей. На думку Дена, його розробники явно перестаралися із суспільною увагою до учнів.  

     - Ноле, давай повернемося до наших справ, - нарешті опанувавши себе, Ден повернувся до головного, - Ти пам’ятаєш торговця, за яким ми вчора спостерігали? З хутрового павільйону.

     - Звичайно, - Нол не міг згадати про цього майстра своєї справи без посмішки, - Як можливо забути таку яскраву особу?

     - Організуй, будь ласка, щоб він був присутній в палаці Губернатора під час загальної зустрічі. Гадаю, що вона відбудеться приблизно о другій по опівдні.

     - Зараз же відправлю за ним посильного, - швидко відреагував Перший Віце-губернатор, - У вас будуть для нього якісь доручення?

     - Гадаю, що так, - Ден не поспішав розкривати свої плани. Спочатку треба було зрозуміти, наскільки вони реалістичні.

     - Ще одне прохання, - Ден вчасно згадав, що йому обов’язково знадобиться під час сьогоднішніх зустрічей, - У вас прийнято малювати схематичні карти, плани, креслення під час бесід? Як ви це робите?

     - Звичайно ж, - Нол був здивований питанням, - Дерев’яна дошка та вугілля стає в нагоді.

     - Чудово! Можу тебе попросити, щоб хтось їх приніс? До речі, в якому приміщенні ми зустрічатимемося з портовиками?

     - Губернатор виділив для вас окремий кабінет. Мів завжди у вашому розпорядженні. Можете облаштувати його на свою вподобу, якщо виникне таке бажання.

     - Це просто чудово! Передай, будь ласка, йому велику подяку, якщо зустрінешся з ним раніше за мене, - одинадцятирічний хлопець не міг, навіть, мріяти про особистий кабінет в такому віці, - Здається, з попередніми питаннями покінчено. Давай вже заходити до палацу. Напевне, на нас вже всі зачекалися.

     Весь час, що на вершині парадних сходів відбувалася ця розмова, натовп внизу, на площі, не розходився. Люди знизу з великою увагою спостерігали за своїми героями. Якщо з популярністю в народі Дена було все зрозуміло, то про Нола треба сказати окремо. Перший Віце-губернатор користувався великою повагою серед простих людей. Про його людяність та мистецтво вирішення найскладніших питань в народі ходили легенди.

     Помітивши, що Нол з Деном збираються заходити до палацу, люди на площі перед ним гучно вигукнули. Реакція Дена не заставила чекати на себе. Хлопець повернувся до натовпу та привітав людей жестом, який використовують зірки кіно чи музики. Невідомо, звідки в нього з’явилися навички публічної персони, але виглядало це ефектно.