Глава дев'ятнадцята. Юля

Телефон випадає з рук та падає на підлогу. — Стас!? — здивовано викрикую. 

Серце починає шалено битися від страху по тілу біжить табун мурашок і шкіри торкається спершу холод, а потім жар. Невідомо звідки в горлі з'являється комок й стає важко дихати. Не свідомо роблю крок назад. Хлопець стоїть скалячись на все обличчя й відверто розглядаючи мене вздовж і в поперек.

 — Ну мила ти чого? Невже не рада бачити свого коханого Стасика? — робить здивований вираз обличчя та роблячи один крок в перед розкидає руки для обіймів, — ну, ходи обіймемося! 

— Я не хочу з тобою обійматися. І взагалі тобі заборонено до мене наближатися! Вже забув про рішення суду? — мій голос мене підводить тим що тремтить. Намагаюся взяти себе у руки, щоб виглядати та звучати впевнено. Схоже що виходить в мене погано. Ноги самі роблять кроки назад заганяючи мене у пастку.

 — Кохана ти чого? Я ж не заподію тобі ніякої шкоди! — продовжує грати свою виставу Стас. 

— Я не твоя кохана.

 — Справді! — ніби дивується сказаному, — а чия ж тоді? Хм... Знаю! — вигукує хлопець після секунди роздумів. 

Настрій Стаса різко міняється обличчя стає злим, а голос набуває ноток божевілля. 

— Напевно того блондинчика! З яким ти трахалася як шлюха увесь тиждень! Так?  Ммм! — двері за спиною хлопця зачиняються, а в руці Стаса з'являється ніж.

 Він повільно наступає з ножем у руках. Я на якусь мить опановую себе та встигаю зорієнтуватися та змогти відбити напад хлопця. З усієї сили б'ю ногою у живіт викручую руку й вириваю з неї ніж. Відкидаю ніж як найдалі в глиб квартири й кидаюся до дверей.Та не встигаю мою ногу міцно хапають не даючи зробити кроку. Ледь втримуюся на ногах хапаючись за перше що трапляється під руку.

 Випадково рукою зачіпляю скляну вазу на тумбочці. Вона падає й з гучним грюкотом розбивається, осколки скла розлітаються підлогою. Один з них потрапляє в обличчя хлопця й ранить його щоку. Цього достатньо Аби Стас послабив хватку і я змогла вирвати ногу. Та це не дуже допомогло. Хлопець швидко забув про подряпину і підвівся на ноги. Далі все ніби у тумані. Спершу якісь злісні слова Стаса в мою адресу потім я здається узагалі свідомість втратила та мене швидко привели у свідомість назад.

 Потім крики купа голосів постріл все змішалося в одну купу. До того моменту як я не відчула поруч присутність Антона. Чоловік міцно мене обійняв, а потім почав говорити заспокійливі слова. Я не витримала і знову розридалася йому груди. Мені потрібно було позбутися стресу. 

— Кохаю! — повторює чоловік з такою ніжність у голосі та погляді що бажання плакати щезає в момент. Натомість з'являється бажання сміятися. — Кохаєш? — перепитую не вірячи почутому. Не зважаючи на радість в середині все одно закрадається недовіра до його слів. 

Легка та м'яка усмішка з'являється на обличчя чоловіка, він рукою легкими дотиками торкається щоки потім таким легким та приємним рухом заправляє' пасмо волосся що розтріпалося.

 — Ти сподобалася мені з першого погляду в момент коли я вперше побачив тебе в тому клубі. А після того, як ти на ранок втекла не було і дня, щоб я про тебе, про нас не думав. І ти була не права. Я шукав тебе. Інакше б не зустрів Стаса. Від слів якого я впав у дводенну депресію. Тільки це секрет! А ще я був у твоєму ресторані та бачив там тебе. Таку гарну впевнену та елегантну леді. Від краси якої я починаю божеволіти. Ти навіть уявити не можеш як сильно я хотів вмазати твоєму "хлопцю" через якого я не зміг з тобою навіть поговорити. А ще сказати що мені байдуже на те ким ми були одне одному в минулому головне ким ми є зараз. І тому я хочу продовжити наше знайомство. Не тільки як коханців, а й просто як звичайної дівчини з хлопцем. А найголовніше те що я з тобою не через почуття обов'язку перед дитино. Яку доречні я вже хочу побачити й потримати на руках. А й через власні почуття без посередньо до тебе. 

— ти мені теж з першого погляду сподобався, — кажу дивлячись в очі Антона.

 А потім швидко ховаю обличчя притиснувшись до грудей хлопця. На обличчі широка усмішка. Злегка прикушую нижню губу аби було не так помітно. Антон здається теж усміхається я це відчуваю. Він обіймає мене знову й цілує в голову. Далі коли я більш менш отямилася та могла вже говорити. То поліція взяла в мене свідчення та в сусідки яка поліцію викликала. 

Виявилося що вона давно спостерігала за моєю квартирою рівно з то моменті як Стас вперше заявився до мене у квартиру. Мене тоді у дома не було. Потім жінка помітила як цей молодий чоловік чатував на мене біля будинку. Її це занепокоїло. Змоги повідомити мене про підозрілого типа теж не виявилося мене або вдома нема або я не відчиняю. Хоча я не пам'ятала, щоб хтось приходив. Не чула. Тож коли вона випадково побачила його біля моєї квартири то одразу ж викликала поліцію. На моє щастя. Я знов повернулася у квартиру Антона. Чоловік забрав мене одразу ж як поліція взяла свідчення рятуючи мене від допиту сусідів та всякого іншого. 

Доки їхала в машині то заснула. Крізь сон відчула що мене кудись несуть на руках. Та знайомий аромат дарував спокій. Останнім часом в моєму житті було забагато стресу та змін. Різких та суттєвих. Через це я стала дуже нервовою та часто втомленою.