Глава друга. Юля

Мені 24 моє життя тільки но почало налагоджуватися. Нарешті здійснилася моя заповітна мрія — відкрити власний ресторан. І хоч на її здійснення було витрачено чи мало сил, нервів, часу та грошей. В мене вийшло. Ось уже як рік ресторан приносить мені стабільний прибуток. З упевненістю можу назвати себе успішною бізнес-леді. На черзі здійснення ще однієї моєї мрії для здійснення якої я теж багато працюю. 

Я загалом багато працюю. Саме тому й не маю ніяких стосунків. Для стосунків потрібно двоє і вільний час якого в мене є дуже мало. І проводжу я його зачасту в ліжку.

Сьогодні один з тих днів які настають дуже рідко, а саме — вихідний. День або вечір в який я забуваю про роботу та всі турботи й зазвичай або зустрічаюся з подругою або шукаю знайомства на ніч. 

Сьогодні я обрала варіант піти в клуб, випити, потанцювати, та когось підчепити.

Одягаю новенький костюмчик червоного кольору який складається з топу та облягаючої спідниці по коліна, роблю макіяж, взуваю туфлі чорного кольору на підборах. І їду на таксі у клуб.

За барною стійкою випиваю два стакани віскі з льодом і йду у відрив на танцпол. Помічаю молодого чоловіка за барною стійкою котрий вдягнений в білу сорочку і джинси. Гарний, підтягнутий, рукава сорочки обтягують його біцепси на руках. Світле волосся короткими пасмами спадає до обличчя. 

Міняю стиль танцю на більш граційний, еротичний на нього не дивлюся. Відчуваю гарячі чоловічі долоні на оголеній талії. Потім гаряче дихання в районі шиї. Чоловічі руки просунулися в перед та зімкнулися в району пупка в замок. Обертаюся та зустрічаюся з голодним поглядом. Не замислюючись цілую, приймаю пропозицію поїхати до нього додому без зайвих слів.

Випитий алкоголь та довга відсутність чоловіка даються в знаки тому щойно він перетинає поріг власної квартири накидаюся на нього палко цілуючи.

Його руки, губи всюди. Тіло горить, дихання збивається, а в низу живота з'являється приємне ниття. Дивлячись на пульсуючи ерекцію і затуманений погляд розумію що чоловік відчуває те саме що і я — сильне збудження.

Давно в мене не було такого пристрасного та офігенного сексу, як в цю ніч. Сподіваюся і в чоловіка з яким я спала й імені якого навіть не взнала також.

Ранок починається не дуже приємно. Тіло ниє після пристрасної ночі й на додачу легке, але від того не менш неприємне, похмілля, Рукою торкаюся чоло та скривлююся від головного болю. Скидаю ноги з ліжка, сідаю та озираюся. Знаходжуся в невеличкій спальні в якій з меблів велике двох спальне ліжко дві прикроватні тумбочки, невеличкий комод та велика шафа-купе на всю стіну з дзеркалом в увесь ріст. Все оформлено в чорно білих тонах. 

Поруч на ліжку спить на животі чоловік. На підлозі знаходжу свої чорні трусики та сорочку з кількома відірваними гудзиками й накидаю її на себе. Виходжу з кімнати в пошуках вбиральні, яка знаходиться через одні двері ліворуч від тих з яких я щойно вийшла.  Заходжу в середину вбиральні, першим ділом дивлюся на себе у дзеркало. Розмазана червона помада, туш, скуйовджене та заплутане волосся, а ще добре чутний перегар. Вмиваюся  пальцями розплутую коси та виходжу з вбиральні на виході якої на мене чекає сюрприз. 

Грюкіт вхідних дверей і в передпокої застигає здивований Сашко, мій односельчанин та однокласник. 

— Юля? А ти...

З кімнати виходить заспаний світловолосий чоловік вдягнений лише в одні спортивні штани без футболки.

— Антон, а... — Сашко підходить та стає навпроти Антона, я ж стаю поруч з Антоном. На обличчі однокласника одразу видно дві  емоції це здивування та... Насмішку!? — А ви з Юлькою що?

— Ви знайомі? — тепер дивується Антон і дивиться то на мене то на Сашу.

— Звісно в один же клас ходили з нею ходили! — тепер вже хлопець відверто насміхається. 

— Тобто в один клас ходили?  

— Що не впізнав, це ж Юлька Сорочкова! Хоча я б теж одразу не впізнав якби в селі не бачив її. — слова Саші звучали начеб то як похвала, але в мене вони викликають шок та не добрі підозри.

— А звідки ви знайомі? — здивовано запитую.

— Юль! І ти туди ж!? Це ж Антон! Антон Булітко. Ти з ним в дев'ятому класі рік за однією партою просиділа. Чекайте! Це ж як виходить, ви двоє одне одного не впізнали й переспали? — Саша заходиться сміхом. — Ну ви даєте! Ви ж переспали?

— Так. — Якось не весело відповідає Антон. На обличчі хлопця я також не помічаю радості від новини як і на своєму.

Хватаюся за голову занурюючи пальці у волосся. 

— Твою ж на ліво, — говорю тихо сповзаючи по стінці до низі.

Спочатку шок, а потім паніка. Ще в шкільні роки я взяла собі за правило чи правильно сказати за принцип не заводити стосунків з кимось хто був з села в якому я жила. І я всі ці роки старанно його дотримувалася. Тим більше це стосувалося знайомств на одну ніч. В цю категорію взагалі входили всі кого я знаю чи вони знають мене. Таким чином я уникала певної ніяковості під час зустрічі чи розмови з людиною і взагалі так зручніше. Аби запобігти наслідків такого разового контакту я завжди перевіряла разового партнера на наявність презерватива і на те, щоб він був правильно підібраний і вдягнений. Про всяк випадок в сумочці я завжди носила кілька пачок презервативів різного розміру. 

Були звісно випадки коли чоловіки були, м'яко кажучи, не дуже задоволені такою прискіпливістю до деталей, але здоров'я мені важливіше. Більшість ставилися до такої моєї поведінки з розумінням, а деякі навіть і з повагою та захватом. Розуміли що так краще для обох для уникнення наврядчи потрібних потім нам обом наслідків. У вигляді якоїсь хвороби чи не дай Господь вагітності.

Стаю на ноги та починаю ходити маленькими колами бурмочучи собі заспокійливі слова під ніс. Я  не хочу аби в селі довідалися про те що я сплю з Булітко. Сміх Саші стихає. Обидва хлопці здивовано дивляться на мене

— Значить так! В нас з тобою нічого не було. Ти не бачив мене, а я тебе! І Саша, не смій, чуєш не смій нікому казати про те що сьогодні ти побачив. Забудь! Ви обоє! І я забуду. Якщо ви хоч щось, хоч комусь ляпнете я за себе не ручаюся! Проблем не оберетеся це я вам гарантую, — говорю серйозно, погрозливо в трохи підвищеному тоні махаючи руками.