Знайомі почуття

***

Серед франківських вулиць і розвилок ,
Побачив театр сумний ,
Зайшов я у темний куточок ,
Моїх не здійсненних мрій ,

На сцені поетка вродлива ,
Читала розумні вірші ,
І була ,як квітка чутлива,
Та сильна ,як японські мечі,

Цей виступ був неймовірним ,
Запалала в душі вода ,
Тому й життя здалось не потрібним ,
Коли переді мною вона.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше