Не думав я ,
Що одного прекрасного дня,
В провулку сумного життя,
Без жодного права на каяття,
Зустріну я вас ,
Прекрасну мадонну
У сукні з окрас ,
безумовну .
І сонце зійшло ,
Загорівся вогонь,
Красою мене осіяло,
І попав я до вас у любовний полон,
Та все ж, все закінчилось рано
Але ваша краса , буде йти крізь роки ,
Аж вулкани обростуть зеленою,
І залишу у серці я вас навіки,
Бо той час я тяжів лиш тобою
Відредаговано: 08.01.2024