Знайомі почуття

***

Коли зустрів я вас у хмарах
Побачив вас в душевних ранах
Подумав я що стрів надію,
Яку оплакуватиму в мріях

І хочу вам знайти моральну панацею,
Та мушу написати лист орфею,
Щоб дав він свій талант безмежний,
Бо розум мій життям обмежений .

Пишу для пані вірші і поеми,
А рими вже стають як Ефимери,
Та ви не вірете мені ,
Я розчарований в собі .

Невже брехня із правдою мають  помиритись,
А мир з війною подружитись,
Вогонь з водою обійнятись,
Життя із смертю побрататись,
Щоб ви покірному слузі ,
Віддали серце в цім житті.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше