Коли зустрів я вас у хмарах
Побачив вас в душевних ранах
Подумав я що стрів надію,
Яку оплакуватиму в мріях
І хочу вам знайти моральну панацею,
Та мушу написати лист орфею,
Щоб дав він свій талант безмежний,
Бо розум мій життям обмежений .
Пишу для пані вірші і поеми,
А рими вже стають як Ефимери,
Та ви не вірете мені ,
Я розчарований в собі .
Невже брехня із правдою мають помиритись,
А мир з війною подружитись,
Вогонь з водою обійнятись,
Життя із смертю побрататись,
Щоб ви покірному слузі ,
Віддали серце в цім житті.
Відредаговано: 08.01.2024