Знайомі почуття

***

Сиджу я в барі непомітно,
Тримаю лист цей міцно міцно,
Чому він душу рве мені,
Бо вже зневірився в собі.

Для мене ти прекрасна леді,
Яка стоїть в зимовім пледі.
Вся елегантна ,сніжно-біла
Від тебе просто оп'янів я .

Та видно доля каже інше ,
Бо певно знає трохи більше,
Що не судилося мені -
Пізнати твої красоти.

Бо це кохання не взаємне,
Зламало душу потаємну,
Морально впав я від відмови,
Вже не піднімуся ніколи.

Я не напишу більш сумних листів ,
Бо серце вже віддав тобі,
І буду я як обідранці,
Та вмру напевно на світанці.

Чекуляда

Подобається

#934 в Різне
#195 в Поезія

У тексті є: смерть, кохання, біль

Відредаговано: 08.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись