Що робить страх з тобою безіменний?
Навіщо просиш милосердя в мене,
Ти міг життя, прожити краще
І не ридав би зараз перед мною.
Ти думаєш тебе ця доля омине?!
Ти думаєш ти особливий?!
Таких як ти мільярди в мене були.
Даремно плачеш ти мій друже,
Усі слова твої мені байдужі,
Бачиш ти мене в останній раз,
Але мій образ буде вічний в цих гнилих серцях.
Ти будеш сам тягнути, тягарі душевні,
За те що ти зробив, на цій землі блаженній,
У кожного буде своя вага,
А ти мерщій, бо я вже зачекався.
Відредаговано: 08.01.2024